МИКОЛА АЗАРОВ, ANADOLU AGENCY/GETTY IMAGES

Колишнього прем’єр-міністра України Миколу Азарова обрано академіком Російської академії наук. Обрання Миколи Азарова викликало широкий резонанс у наукових колах та суспільстві. Цей крок викликає питання щодо критеріїв вибору академіків та ролі науки у підтримці політичних фігур, особливо тих, що мають суперечливу репутацію.

Джерело: російське видання “Медуза“

Деталі: Азаров, який має ступінь доктора геолого-мінералогічних наук, був обраний академіком у відділенні наук про Землю, за спеціальністю “гірничі науки”. Обрання Азарова академіком РАН стало предметом обговорень з огляду на його політичне минуле та роль в українській політиці.

Реклама:

За повідомленнями, кандидатуру Азарова підтримали 527 академіків, тоді як 14 виступили проти, а 15 утрималися. Обрання академіком Російської академії наук колишнього українського чиновника, який перебуває в Росії, викликає додаткові питання щодо політичного контексту цього рішення.

У науковій спільноті T-invariant називають обрання Азарова прецедентом, оскільки він став першою людиною з індексом Хірша нуль, яка отримала звання академіка РАН (Індекс Хірша – показник впливовості науковця, що базується на кількості публікацій та їхніх цитувань). Індекс Хірша Миколи Азарова є предметом дискусій, оскільки ставить під сумнів його науковий внесок.

29 травня T-invariant повідомив, що двох членів-кореспондентів, Олену Березович та Федора Успенського, не затвердили як академіків, оскільки вони три роки тому підписали лист проти російського вторгнення в Україну. Цей факт викликає занепокоєння щодо політичної упередженості в процесі обрання академіків.

Що передувало:

У червні 2022 року Національна академія наук України виключила Миколу Азарова зі свого складу за підтримку агресії Росії проти України. Виключення Миколи Азарова з НАНУ стало наслідком його політичної позиції та підтримки дій, які суперечать інтересам України.