## Актуально про картопляну міль: захист від небезпечного шкідника

Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області нагадує про небезпеку, яку становить карантинний шкідник – картопляна міль (PhthorimaeaoperculellaZell.). Ця комаха є надзвичайно небезпечною, адже здатна уражувати рослини картоплі як під час вегетаційного періоду, так і завдавати значної шкоди зібраному врожаю безпосередньо під час зберігання у сховищах. Її здатність вражати картоплю на різних етапах робить її серйозною загрозою для врожаю.

Батьківщиною картопляної молі є Північна Америка. На сьогоднішній день цей шкідник поширився у понад 90 країнах світу, охоплюючи континенти Європи, Азії, Африки, Америки та Океанії. В Україні ж перші осередки картопляної молі було зафіксовано у 1980 році в Криму, а згодом вона почала з’являтися й в інших регіонах країни. У 2025 році картопляна міль була виявлена на території Миколаївської області, зокрема в Миколаївському районі. У зв’язку з цим, на територіях сіл Себине, Тузли та Красне запроваджено карантинний режим для запобігання подальшому поширенню цього небезпечного шкідника.

Картопляна міль найчастіше пошкоджує картоплю, однак її раціон також може включати томати, перець, баклажани, тютюн та дикорослі пасльонові культури. Шкідник живиться як бульбами, так і листям та стеблами рослин. Особливу небезпеку становить те, що картопляна міль продовжує розвиватися і шкодити в сховищах, перетворюючи зібраний урожай на непридатний для вживання або втрату посівних якостей насіннєвої картоплі. Таким чином, ця комаха завдає збитків на всіх етапах – від поля до сховища.

Розпізнати картопляну міль на рослинах може бути складно, адже на всіх стадіях розвитку вона є досить непомітною. Доросла комаха – це дрібний метелик з розмахом крил 10-15 мм, коричнево-сірого забарвлення. Яйця, які відкладаються біля жилок та черешків листків, також малопомітні. Гусениці утворюють характерні міни в листі, які не завжди легко виявити, особливо на картоплі, томатах та перці. Лише при масовому поширенні шкідника можна здогадатися про його присутність за пониклими верхівками рослин із засохлим листям. Присутність гусениць у бульбах можна визначити за наявністю ходів та скупченням екскрементів. Гусениці старшого віку досягають 10-13 мм у довжину та мають забарвлення від брудно-кремового до зеленуватого. Картопляна міль може розмножуватися як у польових умовах, так і в сховищах. В південних регіонах України вона може давати 4-5 поколінь за рік, а тривалість розвитку одного покоління може варіюватися від 20 до 60 днів залежно від кліматичних умов. У сховищах шкідник може утворювати 1-2 покоління, продовжуючи знищувати бульби.

Поширення картопляної молі відбувається на всіх стадіях її розвитку (яйце, гусениця, лялечка, метелик) через бульби картоплі, плоди пасльонових культур, тару та ґрунт. Ефективна боротьба з цим шкідником вимагає комплексного підходу. Обмежувальні заходи, такі як заборона вивезення картоплі та плодів пасльонових з карантинних зон, є першочерговими. Важливим є систематичне обстеження полів, бур’янів-резерваторів та сховищ на наявність шкідника.

Агротехнічні методи боротьби включають: використання здорових, неушкоджених насіннєвих бульб; посадка картоплі на глибину не менше 15 см, оскільки картопляна міль більше шкодить поблизу поверхні ґрунту; ранні терміни посадки; своєчасне підгортання кущів; знищення бур’янів родини пасльонових та рослинних залишків; швидке викопування картоплі та її вивезення з ділянки до того, як метелики встигнуть відкласти яйця на викопаних бульбах.

Хімічні заходи передбачають використання дозволених інсектицидів. Обробки слід проводити профілактично, одночасно з боротьбою проти інших шкідників, наприклад, колорадського жука. У разі виявлення картопляної молі, кількість обробок слід збільшити, повторюючи їх кожні 10-15 днів. Для ефективного контролю протягом вегетації рекомендовано 2-3 обробки. Окрім хімічних, можуть бути ефективними і біологічні препарати.

Контроль у місцях зберігання є надзвичайно важливим. Втрати врожаю картоплі у сховищах можуть сягати 25-80%. Перед закладанням на зберігання доцільно обробляти бульби біологічними препаратами. Зберігати картоплю слід за температури не вище 5 °C, регулярно контролюючи її стан та видаляючи пошкоджені бульби. При проведенні захисних обробок важливо використовувати пестициди згідно з відповідним Переліком, дотримуватися правил техніки безпеки та санітарних норм.

У разі виявлення картопляної молі або пошкоджених бульб, будь ласка, звертайтеся до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області за адресою: проспект Центральний, 288, м. Миколаїв, або за телефонами: (0512) 30-43-25, (0512) 30-43-14, е-mail: [email protected].