Актуальна інформація про картопляну міль: загроза для врожаю Миколаївщини

Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області б’є на сполох: регіон стикається з небезпечним карантинним шкідником – картопляною міллю (Phthorimaea operculella Zell.). Ця комаха становить серйозну загрозу, уражаючи рослини картоплі як під час вегетації, так і пошкоджуючи зібраний урожай під час зберігання.

Батьківщиною картопляної молі є Північна Америка, але сьогодні вона поширена у понад 90 країнах світу. В Україні перші осередки шкідника були зафіксовані у 1980 році в Криму, а згодом і в інших областях. У 2025 році картопляну міль виявлено на Миколаївщині, зокрема в Миколаївському районі (населені пункти Себине, Тузли, Красне). На цих територіях запроваджено суворий карантинний режим.

Шкодочинність картопляної молі

Картопляна міль вражає не лише картоплю, а й може оселятися на томатах, перці, баклажанах, тютюні та дикорослих пасльонових. Шкідник живиться бульбами, листям і стеблами. Особливо небезпечним є те, що пошкодження тривають і в сховищах, роблячи картоплю непридатною для споживання та знищуючи посівні якості насіннєвої картоплі.

Як розпізнати картопляну міль?

Виявити цього шкідника нелегко, адже він малопомітний на всіх стадіях розвитку. Доросла особина – дрібний метелик (10-15 мм) коричнево-сірого забарвлення. Яйця, відкладені біля жилок листків, також майже непомітні. Гусениці утворюють міни в листі, які не завжди вдається помітити, особливо на початкових стадіях. Лише при високій чисельності шкідника можна спостерігати пониклі верхівки рослин з засохлим листям. У бульбах шкідник залишає ходи та екскременти, спочатку живлячись під шкіркою, а потім проникаючи глибше. Гусениці старших віків мають довжину 10-13 мм і забарвлення від брудно-кремового до зеленуватого.

Життєвий цикл та поширення

Картопляна міль може розмножуватися як у полі, так і в сховищах. У південних регіонах України вона утворює 4-5 поколінь за сезон, тривалість розвитку яких залежить від клімату (20-60 днів). Потрапивши до сховищ, шкідник продовжує розвиватися, даючи 1-2 додаткових покоління. Розповсюдження відбувається на всіх стадіях розвитку разом із бульбами, плодами пасльонових, тарою і ґрунтом.

Заходи боротьби та профілактики

Ефективна боротьба з картопляною міллю вимагає комплексного підходу:

• Обмежувальні заходи: Заборонено вивезення картоплі та плодів пасльонових з карантинних зон. Необхідно проводити систематичні обстеження полів та сховищ.
• Агротехнічні заходи: Використання здорових насіннєвих бульб, посадка на глибину не менше 15 см, ранні строки висадки, підгортання, знищення пасльонових бур’янів та рослинних залишків. Важливо вчасно збирати врожай, не допускаючи висихання бадилля, та швидко вивозити картоплю з поля.
• Хімічні заходи: Застосування дозволених інсектицидів. Профілактичні обробки проти інших шкідників можна доповнити спеціальними обробками проти картопляної молі (2-3 обробки з інтервалом 10-15 днів). Розглядаються також біологічні препарати.
• Контроль у сховищах: Це критично важливий етап, адже втрати можуть сягати 25-80%. Рекомендується обробка бульб біологічними препаратами перед зберіганням, зберігання при температурі до 5 °C та регулярний огляд продукції з видаленням пошкоджених бульб.

Важливе застереження: Усі захисні обробки пестицидами слід проводити згідно з офіційним переліком та з дотриманням правил безпеки.

У разі виявлення картопляної молі або пошкоджених нею рослин/бульб, просимо негайно звернутися до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області за телефоном: (0512) 30-43-25, (0512) 30-43-14, або електронною поштою: [email protected]. Адреса: проспект Центральний, 288, м. Миколаїв.