Актуально про картопляну міль: загроза та методи боротьби

Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області застерігає від небезпечного карантинного шкідника – картопляної молі (Phthorimaea operculella Zell.). Ця комаха становить серйозну загрозу, уражуючи рослини як під час вегетації, так і зіпсовуючи зібраний урожай у сховищах. Це робить картопляна міль особливо небезпечним ворогом для аграріїв.

У 2025 році картопляна міль була виявлена на території Миколаївської області, зокрема в Миколаївському районі в межах населених пунктів Себине (Костянтинівська сільська рада), Тузли (Коблівська сільська рада) та Красне (Березанська селищна рада). На цих територіях запроваджено карантинний режим для обмеження поширення шкідника.

Шкідники сільського господарства, подібні до картопляної молі, можуть завдати значної шкоди. Цей шкідник найбільше ушкоджує картоплю, але також може оселятися на томатах, перці, баклажанах, тютюні та дикоростучих пасльонових. Гусениці картопляної молі живляться як бульбами, так і листям та стеблами рослин. Шкода завдається не тільки в період вегетації, але й триває у сховищах і погребах, де пошкоджується картопля на зберіганні. В результаті, бульби стають непридатними до вживання, а насіннєві – втрачають свої посівні здібності. Боротьба з цими шкідниками картоплі потребує комплексного підходу.

Доросла особина молі – це дрібний метелик з розмахом крил 10-15 мм, коричнево-сірого забарвлення. Яйця малопомітні, відкладаються біля жилок та черешків листків, на стеблі. Гусениці утворюють міни в листі, що ускладнює їх виявлення, особливо на картоплі, томатах, перці. Тільки при високій чисельності шкідника можна здогадатися про його присутність за пониклими верхівками із засохлим листям. Присутність гусениць у бульбах визначається ходами, які вони залишають, та скупченням екскрементів. У бульбах гусениці спочатку харчуються під шкіркою, але поступово проникають глибше. Пошкоджені бульби погано зберігаються і часто непридатні до вживання.

Фітосанітарний контроль є ключовим у запобіганні поширенню. Шкідник може розмножуватися як у полі, так і в сховищах. Тривалість розвитку одного покоління залежить від кліматичних умов і становить від 20 до 60 днів. Потрапляючи у сховища, шкідник продовжує розвиватися, утворюючи 1-2 покоління. Картопляна міль з районів свого поширення може розповсюджуватись у всіх стадіях розвитку (яйце, гусениця, лялечка, метелик) з бульбами картоплі, плодами пасльонових культур, тарою та ґрунтом.

Для боротьби зі шкідником слід застосовувати комплексний підхід. Ефективними є обмежувальні заходи, зокрема заборонено вивозити бульби картоплі, плоди томатів та інших пасльонових культур з територій, де запроваджено карантинний режим. Необхідно проводити систематичні обстеження пасльонових культур та бур’янів-резерваторів шкідника в період вегетації, а також бульб і плодів у сховищах.

Агрономія та профілактика відіграють важливу роль. Агротехнічні заходи включають: посадку здорових, неушкоджених насіннєвих бульб на глибину не менше 15 см, оскільки картопляна міль більше шкодить біля поверхні ґрунту. Важливо висаджувати картоплю в ранні терміни. По мірі зростання підгортати картопляні кущі, щоб молоді бульби були добре прикриті ґрунтом. Прибирати бур’яни родини пасльонових (паслін, блекота) та рослинні залишки, на яких може розмножуватися і харчуватися картопляна міль. Викопувати картоплю якомога швидше, не чекаючи, коли бадилля пожовтіє і засохне, щоб метелики молі не встигли відкласти яйця на викопаних бульбах.

Хімічні заходи боротьби з картопляною міллю передбачають використання інсектицидів, дозволених до використання в Україні. Обробки проводять профілактично, в комплексі боротьби проти інших шкідників. У разі виявлення шкідника слід збільшити кратність обробок, повторюючи обприскування через 10-15 днів. Для контролю протягом вегетації рекомендовано застосовувати не менше 2-3 обробок. Окрім хімічних засобів, дієвими можуть бути і біологічні препарати.

Контроль шкідника у місцях зберігання картоплі є важливим. У сховищах картопляна міль продовжує свій розвиток, а втрати бульб можуть сягати 25-80%. Тому профілактичним заходом є обробка бульб біологічними препаратами перед закладкою на зберігання. Важливо зберігати бульби за температури не вище 5 °C та регулярно контролювати стан картоплі, видаляючи пошкоджені бульби.

При проведенні захисних обробок необхідно використовувати пестициди згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», дотримуючись регламентів їх застосування та правил техніки безпеки. У разі виявлення картопляної молі або інших карантинних організмів, просимо звернутися в Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області.