## Актуально про картопляну міль: загроза для Миколаївщини

Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області знову застерігає аграріїв та населення про небезпечного карантинного шкідника – картопляну міль (Phthorimaea operculella Zell.). Ця комаха становить серйозну загрозу, адже здатна уражувати картоплю як під час вегетації, так і значно псувати зібраний урожай у сховищах.

**Історія поширення та виявлення в Україні**

Батьківщиною картопляної молі вважається Північна Америка. На сьогодні ця комаха поширена більш ніж у 90 країнах світу. В Україні вогнища шкідника вперше було виявлено у 1980 році в Криму, а згодом і в інших областях. У 2025 році картопляну міль було зафіксовано на території Миколаївської області, зокрема в Миколаївському районі (населені пункти Себине, Тузли, Красне). У зв’язку з цим, на зазначених територіях запроваджено карантинний режим.

**Чим небезпечна картопляна міль?**

Картопляна міль найбільше шкодить картоплі, але може оселятися також на томатах, перці, баклажанах, тютюні та дикоростучих пасльонових. Шкідник пошкоджує як бульби, так і листя, стебла. Особливо небезпечно, що він продовжує свій розвиток у сховищах, де картопля зберігається. В результаті, бульби стають непридатними до вживання, а насіннєві – втрачають посівні якості.

**Як розпізнати шкідника?**

Виявити картопляну міль на рослинах буває складно, оскільки на всіх стадіях розвитку вона досить непримітна. Доросла особина – це дрібний метелик (розмах крил 10-15 мм) коричнево-сірого забарвлення. Яйця, що відкладаються біля жилок листків, малопомітні. Гусениці утворюють міни в листі, які також не завжди легко помітити. Лише при високій чисельності шкідника можна здогадатися про його присутність за пониклими верхівками рослин із засохлим листям.

“Присутність” гусениць у бульбах визначається за ходами та скупченням екскрементів. Спочатку вони харчуються під шкіркою, поступово заглиблюючись. Пошкоджені бульби погано зберігаються.

Гусениці старшого віку сягають 10-13 мм у довжину і мають забарвлення від брудно-кремового до зеленуватого.

**Цикл розвитку та розповсюдження**

Картопляна міль може розмножуватися як у полі, так і в сховищах. У південних регіонах України вона утворює 4-5 поколінь за сезон. Тривалість розвитку одного покоління – від 20 до 60 днів. У сховищах шкідник може дати 1-2 покоління. Поширення відбувається через бульби, плоди пасльонових, тару та ґрунт.

**Заходи боротьби та профілактики**

Боротьба з картопляною міллю потребує комплексного підходу.

* **Обмежувальні заходи:** Заборонено вивезення картоплі та плодів пасльонових з карантинних зон. Необхідні систематичні обстеження посівів та сховищ.
* **Агротехнічні заходи:**
* Використання здорових, неушкоджених насіннєвих бульб.
* Глибока посадка (не менше 15 см).
* Ранні терміни висадки.
* Своєчасне підгортання кущів.
* Видалення та знищення бур’янів родини пасльонових.
* Швидке викопування картоплі та вивезення її з поля.
* **Хімічні заходи:** Застосування дозволених інсектицидів, особливо при боротьбі з іншими шкідниками (колорадський жук, совки). При виявленні молі – збільшити кратність обробок (через 10-15 днів), рекомендовано 2-3 обробки за вегетацію.
* **Біологічні препарати:** Можуть бути ефективними як у полі, так і при зберіганні картоплі.

**Контроль у місцях зберігання**

У сховищах втрати картоплі від картопляної молі можуть сягати 25-80%. Тому важливо обробляти бульби біологічними препаратами перед закладкою на зберігання. Зберігати картоплю слід за температури не вище 5 °C, регулярно перевіряючи стан продукції та видаляючи пошкоджені бульби.

**Важлива інформація:**

При проведенні обробок використовуйте пестициди згідно з чинним законодавством та дотримуйтесь правил техніки безпеки.

У разі виявлення картопляної молі чи пошкоджених нею рослин, бульб, негайно звертайтеся до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області: проспект Центральний, 288, м. Миколаїв (тел.: (0512) 30-43-25, (0512) 30-43-14, е-mail: [email protected]).