В умовах війни, охорона праці під час воєнного стану набуває особливого значення. Тисячі підприємств, незважаючи на ризики, продовжують працювати, забезпечуючи економічну стабільність держави. Однак, організація роботи в умовах воєнного стану має суттєві відмінності від мирного часу, і охорона праці під час воєнного стану вимагає особливої уваги.

Конституція України гарантує права і свободи громадян, але в умовах воєнного стану можливі обмеження цих прав, за винятком тих, що передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України (стаття 64 Конституції України). Тому, важливо знати свої права та обов’язки щодо охорони праці під час воєнного стану.

Військова агресія РФ проти України, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64, стала підставою для внесення змін до трудового законодавства, нормативних актів з охорони праці під час воєнного стану та інших законів. Воєнний стан продовжено до 05:30 16.11.2023, що визначає актуальність питання охорони праці під час воєнного стану.

Розглянемо важливі зміни, які відбулися в трудовому законодавстві та в організації охорони праці під час воєнного стану.

Перевірки під час воєнного стану

Згідно з постановою КМУ від 13.03.2022 № 303, планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану припинено. Проте, охорона праці під час воєнного стану вимагає пильності, і в разі загрози правам, інтересам, життю та здоров’ю людини, дозволено позапланові заходи державного нагляду (контролю).

Охорона праці під час воєнного стану у сферах енергетики та комунальних послуг контролюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у відповідних сферах, за наявності загрози.

Розслідування нещасних випадків на виробництві під час воєнного стану

Постановою КМУ від 20.01.2023 № 59 внесено зміни до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що спрощують процедуру розслідування нещасних випадків. Важливим аспектом охорони праці під час воєнного стану є оперативне реагування на нещасні випадки.

Зокрема, врегульовано порядок роботи комісії з розслідування нещасних випадків, передбачено можливість дистанційного засідання комісії. Охорона праці під час воєнного стану вимагає адаптивності та швидкого реагування.

Порядок доповнено новим розділом щодо розслідування нещасних випадків в період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану, який передбачає спрощену процедуру розслідування нещасних випадків. Охорона праці під час воєнного стану враховує специфіку воєнних дій.

Нещасні випадки, що сталися з працівниками внаслідок воєнних (бойових) дій, підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм. Охорона праці під час воєнного стану зосереджується на захисті працівників у зонах бойових дій.

Територіальним органом Держпраці утворюється комісія із спеціального розслідування, яка зобов’язана виконувати певні дії, зокрема обстежити місце нещасного випадку (за можливості), отримати пояснення, розглянути документи, залучити експертів, встановити причини нещасного випадку. Важливим аспектом охорони праці під час воєнного стану є встановлення причин нещасних випадків.

• провести засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок;
• обстежити місце, в якому стався нещасний випадок (за можливості), та скласти відповідний протокол. Якщо комісія не має доступу на територію підприємства у зв’язку з веденням бойових дій, такий протокол складається на підставі акта, складеного роботодавцем у довільній формі;
• одержати за можливості пояснення та зафіксувати їх письмово;
• розглянути наявні документи та матеріали та у разі потреби надіслати відповідні запити щодо отримання необхідної інформації та документів, які стосуються потерпілого та обставин нещасного випадку;
• залучити за необхідності військових експертів або представників інших вузькопрофільних спеціалізованих організацій;
• встановити причини нещасного випадку та обставини його настання;
• визначити, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом;
• скласти акти за формою Н-1;
• надати матеріали розслідування керівнику Держпраці або її територіального органу, що утворив спеціальну комісію, для їх розгляду та затвердження.

У разі неможливості утворити комісію та провести розслідування через загрозу життю та здоров’ю членам комісії, роботодавець та відповідний територіальний орган Держпраці збирають інформацію про нещасний випадок з метою його подальшого розслідування після нормалізації ситуації. Охорона праці під час воєнного стану передбачає збір інформації для подальшого аналізу.

Спрощений механізм розслідування нещасних випадків на виробництві дає змогу швидко проводити розслідування та створює умови для соціального захисту потерпілих. Охорона праці під час воєнного стану має на меті захист працівників.

Обстеження будівель і споруд в умовах воєнного стану

Питання врегульовано постановами Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473 та № 474, які визначають порядок дій у разі пошкодження будівель та споруд. Охорона праці під час воєнного стану передбачає обстеження будівель та споруд.

Кабмін затвердив порядок дій для місцевих органів влади у разі пошкодження будівель та споруд на територіях, де велися бойові дії. Згідно з постановою оперативне реагування мають здійснювати виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій, центральних органів виконавчої влади, органів управління та сил цивільного захисту (далі – уповноважений орган). Охорона праці під час воєнного стану вимагає оперативного реагування.

Уповноважений орган:

• повідомляє територіальним органам ДСНС, органам управління та силам цивільного захисту, правоохоронним органам щодо пошкодження об’єктів;
• визначає разом із територіальними органами ДСНС, органами управління та силами цивільного захисту зону можливого ураження;
• організовує оповіщення суб’єктів господарювання та населення про ризики, пов’язані із перебуванням у зоні можливого ураження;
• визначає місця для складування відходів, що утворилися внаслідок пошкодження об’єктів, виконання робіт з демонтажу;
• визначає місця знищення виявлених вибухонебезпечних предметів;
• здійснює візуальні огляди пошкоджених об’єктів з метою формування попередніх переліків таких об’єктів;
• приймає рішення щодо проведення обстеження пошкоджених об’єктів, розміщує інформацію про таке рішення на офіційному веб-сайті та/або письмово повідомляє власнику або управителю об’єкта, складає та затверджує програму робіт з обстеження.
• До проведення оглядів можуть залучатися організації, у складі яких фахівці з обстеження, а також фахівці підрозділів ДСНС, Національної поліції (за згодою), а також за необхідності — підрозділів ЗСУ та СБУ.

За результатами обстеження складається звіт, який має містити висновок про технічний стан, рекомендації щодо подальшої експлуатації або демонтажу. Результати обстеження відображаються у паспорті об’єкта. Охорона праці під час воєнного стану потребує чіткої документації.

У разі виявлення пошкоджень, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей, виконавець інформує про це власника або управителя та місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, територіальні органи Держпраці та ДСНС, а у разі проведення обстеження за рішенням уповноваженого органу — власника або управителя та уповноважений орган. Охорона праці під час воєнного стану передбачає негайне інформування про загрози.

Укладення, розірвання та призупинення трудового договору

Особливості регулювання трудових відносин на період воєнного стану визначені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ. Охорона праці під час воєнного стану враховує особливості трудових відносин.

Цим Законом встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина, визначених статтями 43 і 44 Конституції України та не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом. Охорона праці під час воєнного стану адаптується до обмежень.

Зокрема, сторони за згодою визначають форму трудового договору. Умова про випробування при прийнятті на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. Охорона праці під час воєнного стану регулює умови трудових договорів.

З метою оперативного залучення нових працівників до виконання роботи, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника. Охорона праці під час воєнного стану передбачає можливість укладання строкових договорів.

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника

У зв’язку з веденням бойових дій та загрозою для життя і здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження. Охорона праці під час воєнного стану враховує загрозу життю та здоров’ю.

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

Допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності та у період перебування у відпустці (крім відпустки у зв’язку з пологами та догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку). Охорона праці під час воєнного стану регулює звільнення працівників.

Норми статті 43 КЗпП не застосовуються, крім випадків звільнення працівників, обраних до профспілкових органів. Охорона праці під час воєнного стану враховує права профспілок.

Призупинення дії трудового договору

Передбачена можливість призупинення дії трудового договору, тобто тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України. Охорона праці під час воєнного стану передбачає можливість призупинення дії трудового договору.

У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану, роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи. Охорона праці під час воєнного стану вимагає завчасного повідомлення.

Якщо ініціатор призупинення трудового договору працівник, роботодавець повинен від нього отримати заяву або повідомлення у будь-якій формі. На основі цієї заяви він видає наказ про призупинення дії трудового договору. Охорона праці під час воєнного стану регулює процедуру призупинення.

Якщо призупинення трудового договору ініціює роботодавець, достатньо наказу. Але всіма можливими засобами його потрібно надіслати на ознайомлення працівникові або надати під підпис. Охорона праці під час воєнного стану передбачає обов’язкове ознайомлення працівника.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Охорона праці під час воєнного стану зберігає трудові відносини.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію. Охорона праці під час воєнного стану передбачає відшкодування виплат.

Встановлення робочого часу та часу відпочинку

Згідно зі статтею 6 Закону № 2136 нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури. Охорона праці під час воєнного стану регулює тривалість робочого часу.

Об’єктами критичної інфраструктури відповідно до статті 1 Закону «Про критичну інфраструктуру» є об’єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам. Охорона праці під час воєнного стану визначає об’єкти критичної інфраструктури.

Водночас частиною другою статті 6 Закону № 2136 передбачено, що для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень. Охорона праці під час воєнного стану встановлює обмеження тривалості робочого часу.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин. Охорона праці під час воєнного стану регулює час відпочинку.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої—п’ятої статті 67, статті 71, статті 73, статті 781 Кодексу законів про працю України. Охорона праці під час воєнного стану адаптується до воєнних умов.

Відділ профілактики та розслідування нещасних випадків Управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області