22 червня, у неділю о 10:00, на центральній площі селища знову зібралися небайдужі громадяни — ті, кому болить серце за долі України, ті, хто пам’ятає героїзм наших захисників, і ті, хто невпинно чекає на їхнє повернення. Ця подія, що вже втретє відбулася у нашій громаді, стала щирим і надзвичайно людяним нагадуванням про тисячі тих, хто не повернувся з війни, і про тих, хто й досі перебуває у полоні ворога або вважається безвісти зниклим. Акція «Полон вбиває. Не мовчи» є живим свідченням незламності духу українського народу та його здатності до солідарності у найскладніші часи. Ми збираємося на такі заходи, щоб висловити глибоку підтримку родинам наших Героїв. Кожна присутня людина своїм подихом і присутністю промовляє: «Ми поруч, ви не самотні у своєму горі». Це надзвичайно важливо для збереження зв’язку з тими, хто чекає на звістку про своїх рідних. Мета цієї акції також полягає в тому, щоб міжнародна спільнота та українське суспільство ніколи не забували про тисячі українців, чиї долі досі залишаються невизначеними. Війна в Україні триває, і разом з нею – біль від втрат та невизначеності. Розуміння масштабів трагедії, що спіткала нашу націю, є ключовим для подальшої боротьби за кожного військовополоненого. Поки останній захисник України не повернеться додому, до своєї родини, ми продовжуватимемо ці акції. Поки остання родина не отримає вичерпної відповіді щодо долі свого сина, чоловіка чи батька, ми будемо говорити про це голосно і невтомно. Це наш спільний біль, наша спільна рана, яка не заживає. І це також наша спільна відповідальність – не дозволити світу забути про українських полонених та безвісти зниклих, про їхні родини, які щодня живуть надією. Підтримка громад є надзвичайно важливою у цій нелегкій боротьбі за правду та справедливість. Ми маємо бути єдиними у своєму прагненні донести світові реалії цієї жорстокої війни. Закликаємо кожного долучатися до наступних акцій, які відбуватимуться у Віньківцях та інших населених пунктах. Ваша присутність, ваша підтримка – це промінь надії для тих, хто чекає. Підтримуйте родини, які мужньо витримують випробування, розповсюджуйте правду про стан справ із військовополоненими та безвісти зниклими. Інформаційна боротьба є не менш важливою, ніж боротьба на фронті. Бо війна – це не щось далеке, що відбувається «десь там». Війна – це поруч, вона торкнулася кожної української родини, кожного міста, кожного села. Вона стосується кожного з нас, і тому наша участь у таких акціях, як «Полон вбиває. Не мовчи», є не просто актом громадянської свідомості, а життєвою необхідністю. Це спільний шлях до повернення всіх додому та до перемоги.