Американські алігатори навмисно ковтають каміння, і це не випадковість. Дослідження вчених з Університету Юти підтвердило, що ця звичка дозволяє рептиліям довше залишатися під водою.

Згідно з публікацією на Iflscience, у 2019 році вчені провели експеримент, спостерігаючи за сімома молодими алігаторами виду Alligator mississippiensis. Рептиліям давали проковтнути камінці, після чого фіксували тривалість їхнього перебування під водою. Результати були вражаючими: без каміння алігатори занурювалися в середньому на 6 хвилин, тоді як з камінням цей показник сягав 11 хвилин. Отже, каміння збільшувало тривалість пірнання рептилій на 88%.

«Середня тривалість максимальних занурень також зросла на 117% за наявності каміння. У всіх алігаторів тривалість максимального занурення збільшилася на 305 секунд або більше, коли їм давали каміння. Без каміння найдовше занурення, зафіксоване у всіх алігаторів, становило 883 секунди (близько 14,7 хв), порівняно з 2122 секундами (близько 35,4 хв) з камінням», — зазначається у дослідженні.

Науковці пояснюють, що каміння (гастроліти) слугує своєрідним баластом, обтяжуючи тіло алігатора. Це дозволяє легеням вільно розширюватися, запобігаючи мимовільному спливанню. Цей фізіологічний механізм надає рептиліям тактичну перевагу, допомагаючи їм довше залишатися під водою під час полювання або утримувати здобич під поверхнею.

Варто зазначити, що ковтання каміння для контролю плавучості не є унікальною звичкою алігаторів. Палеонтологи неодноразово знаходили гастроліти в скам’янілостях плезіозаврів, які жили ще в юрському та крейдяному періодах. Це свідчить про те, що така стратегія виживання використовувалася мільйони років.

Нагадаємо, раніше науковці виявили в товщі стародавнього океанського дна нові докази існування черв’яків Osedax, які харчувалися кістками морських рептилій ще до появи китів. Ці створіння, відомі як «кісткоїди», залишили сліди своєї діяльності в кістках мозазаврів, плезіозаврів та інших стародавніх істот.