На тлі активних зусиль США щодо припинення війни в Україні, європейські союзники також можуть продемонструвати рішучість. Це передбачає посилення економічних санкцій проти Росії, яка продовжує наповнювати свій бюджет, зокрема, за рахунок купівлі палива та металів. Про це йдеться у статті Метью Бойса та Джеймса К. Глассмана, опублікованій у журналі Fortune.

Згідно з даними Центру досліджень енергетики (CREA), імпорт Росією викопного палива в ЄС у 2024 році сягнув 24 мільярди доларів. Це значно перевищує обсяг фінансової допомоги, що надається Україні. Автори статті наголошують на необхідності припинення такої залежності, зазначаючи, що європейські країни використовують будь-яку можливість для торгівлі з Росією, навіть якщо це послаблює безпеку Європи та зміцнює позиції Москви. Ключовим моментом є необхідність посилення санкцій щодо російських металів, оскільки вони продовжують надходити на європейський ринок.

Не менш важливим є усунення прогалин в санкційному режимі, які стосуються не лише енергетики, а й металів. У звіті American Enterprise Institute за минулий рік було підкреслено, що обсяги експорту мінералів та металів з Росії залишаються практично незмінними. Європейський Союз зробив винятки для деяких російських сталевих ресурсів, таких як чавун та залізна руда, а високі квоти не стали перешкодою для експорту російської металопродукції, зокрема, слябів. Щорічно країни ЄС закуповують російської металопродукції приблизно на 4 мільярди доларів, що сприяє фінансуванню агресії.

Для посилення санкцій потрібен консенсус усіх 27 країн-членів ЄС. Деякі з них, такі як Італія, Бельгія, Данія та Чехія, мають російські сталепрокатні заводи, які використовують російські метали. Важливо розглянути можливість продажу цих заводів або забезпечення постачання металів з інших країн, зокрема, з України, яка зазнає подвійних втрат. З одного боку, росіяни знищили значну частину українських металургійних заводів, включаючи “Азовсталь” у Маріуполі. З іншого боку, Росія продовжує продавати дешевші метали на європейському ринку, витісняючи конкурентів.

Видання УП у своєму розслідуванні з’ясувало, що Володимир Лісін, друга найбагатша людина РФ та власник Новоліпєцкого металургійного комбінату (НЛМК), активно співпрацює з російськими підприємствами, що виробляють зброю, включаючи ракети, дрони та ядерну зброю. При цьому, два заводи Лісіна продовжують працювати в передмісті Брюсселю, а сам він, попри близькі зв’язки з Путіним, не підпадає під санкції ЄС. Це питання потребує негайного вирішення.

Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк повідомив, що у 2023 році Росія експортувала до ЄС продукцію гірничо-металургійного комплексу на суму 3 мільярди євро, а за 9 місяців 2024 року — ще на 2,1 мільярда євро. Тому необхідно скасувати винятки з санкцій на деякі групи російських товарів, особливо на металургійну продукцію.