Згадуючи свої спроби домовитися з російським лідером Володимиром Путіним влітку 2021 року, колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель зазначила, що разом із президентом Франції Еммануелем Макроном вони наполягали на створенні нового формату переговорів з Кремлем від імені Європейського Союзу. Проте, за її словами, ця ініціатива зазнала невдачі через опір, особливо з боку країн Балтії та Польщі. Меркель вважає, що відсутність єдиного фронту змусила європейських лідерів діяти поодинці, намагаючись переконати Путіна відмовитися від небезпечного курсу.

Ангела Меркель, як повідомляє The Telegraph, не виключає, що саме роз’єднаність Європи стала каталізатором для початку повномасштабної війни, яку Росія розпочала 24 лютого 2022 року, формально звинувативши Польщу та країни Балтії. Сама Меркель у недавньому інтерв’ю висловила думку, що вже неможливо з’ясувати, як би розвивалися події, якби Європа тоді виступила єдиним голосом. Однак, у ширшому історичному контексті, країни Балтії, які завчасно попереджали про російську агресію, виявилися праві, на відміну від Ангели Меркель.

Чому дискусії про минулу політику актуальні сьогодні

Журналісти підкреслюють, що основні протиріччя, які існували на Заході до війни, не зникли і зараз безпосередньо впливають на хід конфлікту. Напередодні вторгнення адміністрація президента США Джо Байдена обережно ставилася до постачання наступального озброєння Україні, побоюючись ескалації. Наразі, адміністрація Трампа переклала відповідальність за фінансування військових потреб України на Європу. Однак, Європа залишається такою ж роз’єднаною, як і до початку конфлікту, що підтверджує тезу про роз’єднаність європейських лідерів у протистоянні з Путіним.

Зазначається, що наступник Меркель, Фрідріх Мерц, не приєднався до ініціативи Макрона та Кіра Стармера щодо введення європейських миротворчих сил в Україну. Країни Балтії зберігають рішучу антиросійську позицію, тоді як новий президент Польщі виступає проти вступу України до ЄС і НАТО, а також скасував пільги для українських біженців. Угорщина та Словаччина, зі свого боку, виступають проти військової допомоги Києву, продовжуючи купувати російську нафту і газ. У новообраному парламенті Чехії більшість формує партія, яка скептично ставиться до України.

Історики ще довго сперечатимуться, чи спровокувала Європа Путіна своєю політикою, чи, навпаки, недооцінила загрозу і не зробила достатньо для запобігання війні. Але після трьох з половиною років бойових дій стає очевидним: Європа досі не виробила єдиної стратегії протистояння Путіну, і ціну за це продовжує платити Україна, як зазначають журналісти. Ця роз’єднаність безпосередньо впливає на хід війни та майбутнє України.

Інші новини про роль Заходу у війні Росії проти України

Раніше повідомлялося, що політична ситуація у французькому уряді послаблює Європу та Україну. Європейські чиновники висловлюють побоювання, що лідерство президента Еммануеля Макрона у вирішенні міжнародних питань, зокрема щодо України, буде значно ослаблене після відставки прем’єр-міністра Франції. Крім того, в Європі спостерігається зниження підтримки витрат на оборону, незважаючи на триваючі провокації з боку Росії.

Вас також можуть зацікавити новини: