Заяви голови окупаційної адміністрації Сергія Аксьонова вказують на серйозні наміри залучити китайський бізнес до будівництва транспортної інфраструктури на анексованому півострові. Ці плани включають значні інвестиції у ключові об’єкти, такі як морські порти та залізничні сполучення. За словами Аксьонова, вже досягнуто попередні домовленості щодо двох критично важливих об’єктів. Зокрема, йдеться про Керченський морський порт, який, за наявною інформацією, використовується для здійснення нелегального експорту, а також про розвиток інфраструктури озера Донузлав, де розташована база Військово-морського флоту. Залучення китайських компаній до цих проектів може мати довгострокові наслідки для регіону.

Повідомляється, що представників китайського будівельного сектору планують запросити безпосередньо на окупований півострів з метою фіналізації та підписання остаточних угод. Серед потенційних учасників цих масштабних інфраструктурних проектів розглядається компанія China State Construction Engineering Corporation, яка є одним із лідерів у галузі будівництва залізничних та транспортних магістралей у світі. Її участь може суттєво змінити логістичний ландшафт Криму. Загальна сума потенційних китайських інвестицій оцінюється в значну суму, що може сягати 10 мільярдів доларів США. Це підкреслює стратегічне значення, яке окупаційна влада надає цим проектам.

Такі ініціативи викликають занепокоєння, оскільки вони спрямовані на посилення контролю над анексованою територією та її інтеграцію у власні економічні схеми, ігноруючи міжнародне право. Розвиток інфраструктури Криму за рахунок зовнішніх інвестицій, особливо з боку таких великих гравців як китайський бізнес, може бути розцінений як спроба легітимізувати окупацію. У той час як окупаційна влада намагається залучити великі китайські інвестиції у транспортні та логістичні проекти, спостерігаються й інші тенденції. Зокрема, є повідомлення про те, що багато громадян, які переїхали на півострів після 2014 року, тепер масово продають нерухомість та повертаються додому. Причинами називають небажання жити в умовах постійної напруги, страх перед можливими обстрілами, а також зростаючі економічні труднощі, такі як відсутність роботи та високі ціни. Це створює контраст між амбіціями окупаційної влади та реальною ситуацією на місці.

Плани щодо масштабних транспортних проектів, таких як розвиток Керченського порту та інфраструктури озера Донузлав, свідчать про довгострокові стратегічні цілі окупаційної адміністрації. Залучення китайських будівельників та інвестицій на таку значну суму може мати далекосяжні наслідки, змінюючи як економічний, так і геополітичний баланс у регіоні. Це також підкреслює складність ситуації з Кримом, де, попри міжнародні санкції та невизнання анексії, окупаційна влада намагається реалізовувати великі інвестиційні проекти. Суспільство та міжнародна спільнота уважно стежать за цими подіями, усвідомлюючи їх потенційний вплив на майбутнє регіону.

Ці кроки окупаційної адміністрації, спрямовані на посилення контролю над Кримом через інфраструктурні проекти, зокрема, за допомогою китайських партнерів, викликають серйозне занепокоєння. Розвиток портової та залізничної інфраструктури, зокрема навколо стратегічно важливих об’єктів, таких як Керченський порт та Донузлав, є частиною ширшої стратегії з інтеграції анексованої території. Важливо відзначити, що подібні китайські інвестиції в Крим можуть мати далекосяжні політичні та економічні наслідки, що вимагає уважного моніторингу з боку міжнародного співтовариства. Це також піднімає питання про відповідність таких інвестицій міжнародному праву та існуючим санкціям, накладеним на Російську Федерацію. Загальна сума у 10 мільярдів доларів демонструє значний інтерес до цих проектів.