Перерва у Формулі-1 закінчилася і відразу подарувала нам трилер з несподіваною розв’язкою – Гран-прі Нідерландів, де в межах однієї гонки ми побачили аварії двох Феррарі, зіткнення Лоусена та Сайнса, що призвело до штрафу для іспанця, який шокував і його і фанатів, а також, звичайно, схід Ландо Норріса наприкінці, який значно вплинув на чемпіонське протистояння.

І ось уже цими вихідними з 5 по 7 вересня на легендарному автодромі Монца, що знаходиться поблизу однойменного міста, визначиться переможець одного з найбільш історичних етапів усієї Формули-1 – Гран-прі Італії. Ця гонка є передостанньою в європейському календарі сезону.

Чемпіон вирішив розібратися з головними інтригами та цікавинками напередодні 16-ї гонки сезону, яка обіцяє бути надзвичайно напруженою.

Історична довідка

Як ми вже зазначали, Монца є одним з найбільш історичних етапів Формули-1. Перша гонка тут відбулась ще в 1950 році, під час дебютного сезону Ф-1, і саме на цій трасі визначився перший чемпіон “королеви автоспорту”.

Відтоді Монца пропустила лише один заїзд у 1980 році через реконструкцію, і етап приймала Імола. За цей час на ній виступали та перемагали чимало великих пілотів, і “Храм швидкості” відіграв особливу роль у їхніх кар’єрах.

Так, 1965 року на цій трасі свою першу перемогу в “королівських автоперегонах” здобув Джекі Стюарт, який згодом став легендою та уособленням “героїчної епохи”.

Рік потому, на Гран-прі Італії 1966, Джек Бребем виграв свій третій титул і він досі залишається єдиним гонщиком, який став чемпіоном на боліді власної конструкції.

У 1972 році в Монці здобув перший чемпіонський титул Емерсон Фіттіпальді, а в 1975 – Нікі Лауда. Причому австрієць зробив це, виступаючи за Феррарі, що дало місцевій публіці небачений привід для свята.

Саме на етапі в Монці вперше про завершення кар’єри оголосив легендарний Міхаель Шумахер, а згодом так само вчинив й Феліпе Масса. Це місце має особливе значення для багатьох ікон автоспорту.

Монца не дарма називається “храмом швидкості”, адже тут ставалися легендарні перемоги і зіткнення. Траса заточена на низьку притискну силу та високу швидкість на прямих, що може значно вплинути на розстановку сил та визначити неочікуваних переможців.

Рекорди етапу в Італії

Рекордсменами по перемогах у “храмі швидкості” є Міхаель Шумахер та Льюїс Гамільтон – колишній та нинішній пілоти, які по 5 разів здобували тут першу сходинку п’єдесталу пошани.

Серед нинішніх пілотів кілька разів Гран-прі Італії вигравали Фернандо Алонсо, Макс Ферстаппен та Шарль Леклер – по два рази кожен.

Серед команд, звичайно, лідерство утримує національний символ Італії, Феррарі. Скудерія 20 разів перемагала в межах Гран-прі Формули-1. Найближчими до них підібрався Макларен з 11 звитягами та Мерседес – з 9.

Конфігурація треку

Монца неодноразово перебудовувалася: одні зміни були спричинені аваріями та необхідністю забезпечення безпеки, інші – зростанням швидкості техніки, треті – відновленням після Другої світової війни.

У результаті в одному й тому ж місці існували дві різні траси: “класичний” автодром із поворотами та високошвидкісний овал. У 1955-1956 роках Гран-прі проводився на комбінованій конфігурації.

Наразі трек у Монці є класикою швидкісних гонок з мінімальною притискною силою. Траса має довгі прямі та кілька жорстких шикан, які створюють серйозні гальмівні навантаження. Тут особливо важлива аеродинамічна ефективність та вміння пілота знайти ідеальну точку гальмування.

Ключові повороти на трасі – це Curva di Lesmo, Curva Parabolica, і Variante Ascari, названий на честь загиблого тут італійського пілота Альберто Аскарі, останнього місцевого чемпіона Формули-1.

На сьогодні 53 кола в Монці, кожне з яких складає 5,793 км, утворюють загальну дистанцію гонки в 306,72 км.

Усього автодром налічує 11 поворотів та дві зони DRS. Найбільше обгонів відбувається на старт-фінішній прямій, де пілоти можуть відірватися від суперника і не дати йому активувати заднє антикрило вже на наступному колі.

Рекордний час у гонці на етапі в Італії продемонстрував Рубенс Барікелло ще в далекому 2004 році – 1:21,046.

Шини, стратегії та погода в Італії

Для гонки в Італії виробник гуми Pirelli вирішив не змінювати конфігурацію шин порівняно з минулим роком. Команди матимуть на вибір C3 (Hard), C4 (Medium) і C5 (Soft).

Якщо подивитися на стратегії минулого року, то найуспішнішими виявилися пілоти, що зупинялися всього один раз. Ймовірно, вибір мідіум-хард стане найпопулярнішим і цього року.

Через вкрай довгий піт-стоп, один з найдовших у сезоні, пілоти можуть відтягувати свою зупинку, щоб дочекатися сприятливих умов, як-от виїзд машини безпеки.

Щодо погоди, то несподіванок не передбачається: сонце та близько 27 градусів за Цельсієм очікується протягом усього вікенду.

Pirelli

Фаворити та інтриги Гран-прі Італії

Якщо в Нідерландах усе було досить передбачувано, то в Монці багато що вирішать кваліфікація та старт, адже DRS та сліпстрім будуть доступні всім. Повторення сценарію з DRS на старт-фінішній прямій вкрай ймовірне.

Нам би хотілося, щоб чемпіонська гонка тривала, тому зробимо ставку на реабілітацію Ландо Норріса та його перемогу в Італії. Британцю потрібно вигравати мінімум 7 гонок та 2 спринти, за умови, що Піастрі виграє 2 заїзди та буде другим у решті.

Окрім того, реабілітація вкрай потрібна Феррарі. Зійти з траси двома болідами в Нідерландах – це погано, але повторити щось подібне в Італії буде катастрофою. ЗМІ вже пишуть, що “Скудерія” підготує вкрай агресивну конфігурацію боліда, щоб поборотися за найвищі місця вдома.

Тому дамо й другий прогноз: один з пілотів Феррарі підніметься на подіум. Можливо, час сяяти Льюїсу Гамільтону, бо його фанат, Ісак Аджар, вже заїхав на третє місце цього сезону, а 7-разовий чемпіон досі не був на подіумі.

Розклад Гран-прі Італії

П’ятниця, 5 вересня

14:30 – 15:30. Перша практика
18:00 – 19:00. Друга практика

Субота, 6 вересня

13:30 – 14:30. Третя практика
17:00 – 18:00. Кваліфікація

Неділя, 7 вересня

16:00. Гонка

Де дивитися Гран-прі Італії

Дивитися гонку та кваліфікацію Гран-прі Італії можна на ОТТ-платформі Setanta Sports, а також на телеканалі Setanta Sports Ukraine +.