У Новому Селі на Хмельниччині попрощалися з Артемом Ялицею, молодим воїном, який віддав майже 11 років свого життя захисту України. Його земний шлях обірвався через раптову хворобу, залишивши глибокий слід скорботи у серцях односельчан та близьких. Артем Ялиця був не просто захисником, а й людиною з надзвичайно міцним характером, про що свідчать згадки друзів, знайомих та вчителів місцевої школи. Директорка навчального закладу, Лариса Петрівна Сидорчук, згадує його як видатного спортсмена, непосидючого, працелюбного та здатного відстоювати власну думку. Він здобував успіхи у змаганнях, демонструючи неймовірну витривалість та готовність допомагати іншим.

Свідома громадянська позиція Артема проявилася одразу після досягнення повноліття, коли він приєднався до лав Збройних Сил України, аби протистояти агресії.

Його військовий шлях, що розпочався у 2014 році, був сповнений бойових дій та випробувань. За майже 11 років служби Артем здобув значний бойовий досвід, пережив три поранення, переніс операції, лікування та реабілітацію, і щоразу повертався до своїх побратимів.

Родина Ялиць зазнала невимовної втрати. Старший брат Артема, Петро, вважається зниклим безвісти. Дядько, Олександр Ялиця, нещодавно повернувся з полону і тепер розділяє біль непоправної втрати. Батьки Артема, які постійно переживали за синів, також зіткнулися з серйозними проблемами зі здоров’ям. Батько, який має інвалідність та пережив ампутацію ноги, та мати, яка страждає на серйозну хворобу коліна та доглядає за своєю літньою матір’ю, покладали великі надії на Артема. Він мріяв про повернення до рідного села, де батьки вже придбали для нього будиночок.

На жаль, хвороба виявилася сильнішою за молоде, але вже виснажене війною тіло. Артем Ялиця пішов з життя, не встигнувши здійснити свої мрії. На церемонії прощання були присутні представники селищної ради, зокрема заступник Ярмолинецького селищного голови Іван Березовський.

Словами важко втішити рідних, але щирі співчуття та підтримка громади покликані хоч на мить полегшити їхній біль. Артем Ялиця знайшов вічний спочинок на кладовищі у рідному селі. Вічна пам’ять захиснику, земляку, мужньому воїну, який невтомно боровся за незалежність України.