Розташований у селі Шагра, цей храм став предметом археологічних досліджень ще з 1908 року. У 1911 році тут були виявлені залишки трилисникового храму та два людські скелети, що свідчить про давнє ритуальне використання цієї місцевості. Наступні розкопки, що проводилися у 1961, 1987 та 2015 роках, принесли нові знахідки, зокрема кераміку, фігурки равликів, вапнякову бруківку та рештки тварин. Деякі з цих артефактів датуються періодом від 5000 до 4100 років до нашої ери.

Незважаючи на виняткову наукову цінність комплексу Санта-Верна, поблизу нього триває активне будівництво. Екологічна організація Flimkien Għall-Ambjent Aħjar (FAA) звинувачує Управління з охорони культурної спадщини Мальти (SCH) у нехтуванні історичним значенням цієї території. Представники SCH стверджують, що ділянки, призначені для забудови, не містять археологічних залишків. Однак свідчення місцевих мешканців про знахідки людських решток викликають сумніви щодо достовірності офіційних висновків.

FAA виступає з вимогою негайно припинити будівельні роботи та запровадити мораторій на будь-яку діяльність у цій зоні. На думку активістів, використання важкої техніки, відсутність належного наукового нагляду та неповага до поховань створюють реальну загрозу руйнування цінних археологічних шарів. Цю ситуацію вони називають актом культурного вандалізму.

Хоча Санта-Верна не така відома, як інші мегалітичні храми Мальти, такі як Джгантія чи Хагар Кім, науковці вважають, що вона заслуговує на включення до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Вони також наголошують на необхідності перегляду політики забудови поблизу об’єктів, що мають археологічне значення. Нагадуємо, що нещодавно під час розкопок у Трої археологи виявили артефакти, які можуть підтвердити реальність подій, описаних Гомером.