Археологи здійснили приголомшливе відкриття у стародавньому місті Лістра, яке відоме з біблійних оповідей про місіонерські подорожі Апостола Павла. Дослідники, що працюють у цій історичній місцевості, розкопали 30-метрову базиліку, прикрашену позолоченими мозаїками та багато декорованими стінами, що свідчить про високу майстерність пізньоантичного періоду. Ця вражаюча знахідка надає вагомі археологічні докази біблійної історії.

Розкопки у Лістрі, яка знаходиться поблизу сучасного Хатунсараю в центральній Анатолії, відкривають нові сторінки розуміння раннього християнства. Дослідники стверджують, що їхня знахідка надає відчутні докази того, що Лістра була процвітаючим міським центром у перші століття християнства.

Археологічні докази підтверджують біблійні оповідання

Місто Лістра, згадане у Біблії вісім разів, зокрема у Діяннях Апостолів, оживає завдяки цим археологічним відкриттям. Розкопана базиліка надає конкретні археологічні свідчення того, що Лістра була реальним, добре організованим християнським центром, здатним підтримувати значну громаду та її адміністративні структури. Це робить біблійну історію ще більш правдоподібною.

Знахідка підтверджує історичну точність біблійної розповіді, зокрема епізоду, коли Апостол Павло зцілив чоловіка, який був кульгавим від народження. На думку дослідників, саме такі місця, як Лістра, були осередками ранньої християнської місії.

“Це місто втілює століття відданості, майстерності та культурного обміну”, — зазначив Ількер Мете Міміроглу, керівник розкопок з Університету Неджметтіна Ербакана. Ці слова підкреслюють глибину історичного та культурного значення знахідки. Базиліка, ймовірно, служила центром поклоніння та адміністративним вузлом, демонструючи еволюцію ранньої християнської церковної організації в Анатолії. Історія Лістри також тісно пов’язана з Тимофієм, наставником та соратником апостола Павла, якого вважають одним із перших єпископів регіону. Археологи вважають, що ця знахідка може бути найчіткішим доказом того, що біблійні історії були засновані на реальних містах та подіях стародавнього світу.

Свідчення культурної толерантності часів Сельджуків

Окрім доказів раннього християнства, розкопки у Лістрі пролили світло на період Сельджуцької епохи (XI–XIII століття), коли тюркська династія впливала на значні території Центральної та Західної Азії. Це відкриває нові аспекти взаємодії культур.

Археологи виявили унікальні артефакти, зокрема монети та бірюзові намистини, знайдені у дитячих похованнях. Ці знахідки свідчать про збереження духовного значення місця навіть у XII–XIII століттях. Бірюзові намистини, що вважаються попередниками сучасного nazar boncuğu (оберега від пристріту), ілюструють період культурного та релігійного співіснування між християнами та сельджуками. Ця знахідка є важливим свідченням толерантності.

Цікаво, що частини базиліки були згодом переобладнані у менші каплиці. В один із вівтарів було вбудовано римську похоронну стелу, що демонструє, як наступні цивілізації адаптували той самий священний простір для нових цілей, зберігаючи його сакральність. Це показує глибокий зв’язок минулих епох.

“Це показує, що коли прийшли сельджуки, місцеве християнське населення не зникло. Вони продовжували своє життя під владою Сельджуків, в атмосфері толерантності”, — підтвердив керівник розкопок Ількер Мете Міміроглу. Ці слова підкреслюють мирне співіснування різних культур. Таким чином, знахідка не лише підтверджує археологічні докази біблійної історії, але й надає унікальну можливість дослідити, як ранні християнські громади розвивалися, адаптуючись до культурних змін та нових політичних реалій, зберігаючи свою віру та спадщину.