У той час, коли світ спостерігає за повномасштабною агресією, питання відповідальності за розпалювання ненависті та дезінформації стає дедалі гострішим. Асоціація польських журналістів виступила із рішучим закликом до міжнародної спільноти та правових інститутів: судити російських пропагандистів як воєнних злочинців. Ця ініціатива підкреслює глибоке розуміння того, що інформаційна війна є невід’ємною частиною будь-якого збройного конфлікту, а її наслідки можуть бути такими ж руйнівними, як і прямі бойові дії. Фактично, дезінформація, яка поширюється російськими пропагандистами, створює підґрунтя для звірств, розпалює ненависть та виправдовує насильство.

Роками Кремль використовував пропагандистську машину для маніпулювання громадською думкою, викривлення фактів та виправдання своїх агресивних дій. Телевізійні канали, радіостанції, інтернет-ресурси та інші медійні платформи стали інструментами для поширення наративів, що заперечують суверенітет інших держав, демонізують цілі народи та закликають до насильства. Журналісти, які свідомо беруть участь у цій кампанії дезінформації, переходять межу етичних стандартів професії і, що найважливіше, стають співучасниками злочинів проти людства.

Заклик польських журналістів відкриває нову дискусію щодо правового статусу пропаганди в умовах війни. Згідно з міжнародним правом, підбурювання до геноциду, розпалювання ненависті та заклики до агресивної війни можуть розглядатися як злочини. Діяльність російських пропагандистів часто відповідає цим критеріям, оскільки вони не лише поширюють неправдиві відомості, а й активно формують свідомість, що є сприятливою для скоєння воєнних злочинів. Їхня риторика часто знецінює людське життя, заохочує жорстокість і створює ворожий образ “іншого”, що є небезпечним підґрунтям для подальшої агресії.

Притягнення до відповідальності російських пропагандистів не є спробою обмежити свободу слова, а навпаки – захистити її від перетворення на зброю масового знищення моралі та істини. Це крок до встановлення справедливості та запобігання майбутнім конфліктам, адже безкарність лише заохочує подальші злочини. Міжнародна спільнота повинна усвідомити, що інформаційна складова гібридних воєн вимагає такої ж пильної уваги та правової оцінки, як і фізичні руйнування. Подібні прецеденти можуть стати потужним сигналом для всіх, хто використовує медіа для розпалювання ворожнечі та підтримки агресивних режимів. Суд над тими, хто розповсюджує отруту дезінформації, є не менш важливим, ніж покарання за фізичні дії на полі бою.

Підтримка з боку організацій, таких як Internews Ukraine та Програма USAID РАДА: наступне покоління, свідчить про широке визнання проблеми. Верховна Рада України, у свою чергу, також активно бореться з інформаційними загрозами. Важливо об’єднати зусилля на всіх рівнях – від громадських організацій та професійних спілок до міжнародних судів та урядів – щоб створити механізми притягнення до відповідальності тих, хто свідомо сіє розбрат і ненависть. Це дозволить посилити інформаційну безпеку та сприятиме встановленню стійкого миру, ґрунтованого на правді та справедливості. Процес проти російських пропагандистів стане важливим кроком у цьому напрямку, демонструючи рішучість цивілізованого світу протистояти не лише збройній агресії, а й її інформаційному супроводу.