Інциденти з порушенням повітряного простору, такі як атаки безпілотниками на аеропорти Копенгагена та Осло, свідчать про цілеспрямовану гібридну атаку. Міністр оборони Данії назвав ці дії роботою професійного актора. На тлі цих подій НАТО двічі за короткий проміжок часу застосовувало статтю 4 статуту, яка передбачає консультації між членами альянсу. Це підкреслює зростаючу напруженість та невизначеність щодо подальших дій Росії.

Хоча деякі союзники вважають, що інциденти могли бути наслідком російської недбалості, Польща категорично не погоджується з цією версією. За майже чотири роки повномасштабної військової агресії проти України, Росія намагалася залякати Європу та змусити її зменшити військову допомогу Україні, але не досягла успіху. Однак, останні дії, ймовірно, спрямовані на розкол між Європою та США, а також між самими європейськими членами НАТО. Такі російські вторгнення створюють враження, що Європа нездатна захистити свій повітряний простір, що підриває довіру громадськості до своїх урядів.

Ці випадки також підкреслюють потенційну відсутність рішучості з боку деяких західних лідерів, зокрема, щодо підтримки європейських партнерів у кризових ситуаціях. Хоча кожен союзник НАТО має право збивати повітряні цілі, існують побоювання щодо можливої ескалації конфлікту та розбіжностей у відповідях на подібні дії. Багато союзників висловлюють обережність, оскільки не мають повноважень самостійно збивати російські літаки. Це створює складну ситуацію, де статус-кво стає нестійким, а всі союзники по НАТО розуміють необхідність пошуку нових рішень.

Наслідки російських провокацій в Європі

Заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про підготовку Європейського Союзу до тривалого протистояння з Росією свідчать про різні підходи всередині ЄС. У той час як деякі країни, особливо зі східного флангу НАТО, розробляють багаторівневі системи протиповітряної оборони для виявлення та знищення дронів, інші, як Угорщина, висловлюють небажання брати участь у цій конфронтації. Створення