А діти швидко виростають…
Пелюшки… Школа… Коровай…
Та лиш матусі пам’ятають,
І бережуть дитячий рай…

Беззуба усмішка…і ночі,
такі безсонні, наче вік…
І перше”ма”, горішки-очі…
І колискова з року в рік…

А перші кроки і падіння,
І перекручені слова?…
І тихе лагідне сопіння,
І подарунки до Різдва….
TikTokлі – школа, букви, друзі…
Кохання, бійки, ЗНО…
Волосся сиве у матусі,
І сльози часом… І ніхто
так часто Господа не просить,
як мами за своїх дітей…
«Спаси їх, Боже”… безголосе
летить із стомлених грудей…

А діти швидко виростають,
летять, як в вирій журавлі…
У серці рубчики лишають
сини…і донечки…усі…

Люда Галінська