Бабин Яр – незагойна рана української історії, символ невимовного болю та страждань. Це місце, де людська жорстокість залишила глибокий шрам на літописі XX століття.

Лише за два дні, 29-30 вересня 1941 року, нацистські загарбники безжально знищили тут майже 34 тисячі київських євреїв. Протягом двох років жорстокої окупації, Бабин Яр став місцем масових розстрілів, « забравши » життя близько 100 тисяч людей. Серед жертв були не лише євреї, але й роми, українські націоналісти, радянські військовополоненні, пацієнти психіатричних лікарень та мирні жителі. Ця трагедія стала одним з найжахливіших свідчень нацистських злочинів проти людства під час Другої світової війни.

Сьогодні, коли Україна знову стоїть на порозі боротьби за свою свободу та незалежність, надзвичайно важливо пам’ятати про уроки минулого. Ми повинні вшанувати пам’ять жертв Бабиного Яру, усвідомити ціну, яку довелося заплатити за мир, і навчитися захищати свої цінності. Ніколи знову тоталітарні режими не повинні ступити на українську землю, і подібні звірства не повинні повторитися. Наша пам’ять – це наша зброя проти забуття та повторення історії.