Бабин Яр – це сумнозвісне урочище у серці Шевченківського району Києва, що стало одним із найбільших міських ярів. Його назва бере початок ще з далекого XV століття. Проте, з часом це місце набуло трагічного значення, перетворившись на символ невимовної людської скорботи. У період з 1941 по 1943 роки Бабин Яр став ареною масових страт та поховань, справжньою братською могилою для тисяч безневинних жертв. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, нацистські загарбники жорстоко знищили понад 33 тисячі євреїв. Загалом, протягом усієї нацистської окупації Києва, за даними різних джерел, загинуло понад 100 000 людей різних національностей: євреїв, українців, росіян, циган та інших. Вбивства здійснювалися за найжорстокішими мотивами: знищували євреїв, заручників, комуністів, військовополонених, підпільників, партизанів, українських націоналістів, а також людей з психічними розладами з лікарні ім. Павлова. Нацисти називали цей шлях «дорогою смерті», насильно женучи у яр цілі родини. Ця трагедія, коли тисячі невинних гинули лише через своє походження, стала однією з найстрашніших сторінок історії, що уособлює сутність нацизму.

Бабин Яр – це не просто місце, це символ людської трагедії, символ незліченних страждань мирного населення під час війни. Сьогодні ми маємо унікальну можливість не лише згадати жертв тих страшних часів, Голокосту та Другої світової війни, але й вшанувати героїв, які чинили опір нацизму, Праведників світу. Це також нагадування світовій спільноті про жахливу трагедію, про нелюдську жорстокість та ненависть до життя, яка, на жаль, не знає меж. Ці страшні сторінки історії назавжди закарбувалися в нашій колективній пам’яті. Трагедія Бабиного Яру слугує потужним нагадуванням усьому людству: за словами «Ніколи знову» мають стояти рішучі дії та непохитне єднання у протидії будь-якому злу. Це запорука того, що подібні масові вбивства та акти геноциду ніколи не повторяться. Ми прагнемо, щоб подібні братські могили, як ті, що з’явилися в Маріуполі, Бучі, Ізюмі та численних інших містах і селах нашої рідної України вже в наш час, більше ніколи не стали реальністю. Щоб справедливість перемогла, а зло було покаране.