29 вересня Україна відзначає скорботну дату – День пам’яті жертв Бабиного Яру. Це місце стало одним із найстрашніших символів Голокосту та нацистських злочинів проти людяності. Саме тут, у київському урочищі, впродовж 1941-1943 років нацистські окупанти здійснили масові розстріли євреїв, ромів, українських націоналістів, військовополонених та інших представників цивільного населення. Точна кількість розстріляних залишається невизначеною через системне приховування інформації та знищення доказів катами, але історики сходяться на цифрах від 70 до 150 тисяч загиблих, що робить Бабин Яр одним з найбільших місць масових страт у Європі під час Другої світової війни.

Ця трагедія, що сталася 82 роки тому, назавжди закарбувалася в історичній пам’яті України та світу. Лише за перші два дні окупації Києва, 29-30 вересня 1941 року, в Бабиному Яру було жорстоко вбито майже 34 тисячі євреїв. Це був спланований акт геноциду, спрямований на тотальне знищення етнічних груп та інакодумців. Пам’ять про жертви Бабиного Яру є не просто вшануванням минулого, а й нагадуванням про жахливі наслідки людиноненависницьких ідеологій та імперських амбіцій.

Сьогодні, у ХХІ столітті, світ знову стає свідком повторення жахів, подібних до нацистського режиму. Українські міста та села, такі як Буча, Маріуполь, Ізюм, Оленівка та багато інших, перетворилися на нові символи нелюдської жорстокості. Ці трагедії, що розгортаються на наших очах, є яскравим підтвердженням того, що злочини рашизму проти мирного українського населення мають ту ж саму природу, що й злочини, скоєні в Бабиному Яру. Масові вбивства, тортури, насильницькі депортації, руйнування культурної спадщини – все це свідчить про спробу геноциду українського народу.

Важливо, щоб пам’ять про Бабин Яр і уроки історії не були забуті. Кожен акт агресії, кожна смерть, кожен зруйнований будинок в Україні є прямим наслідком невивчених уроків минулого. Ми повинні пам’ятати про мільйони жертв, щоб не допустити повторення подібних трагедій у майбутньому. Вшанування пам’яті загиблих у Бабиному Яру — це наш спільний обов’язок, що сприяє консолідації суспільства навколо цінностей прав людини, свободи та демократії. Ця українська трагедія є частиною світової історії, і її усвідомлення допомагає боротися зі злочинами тоталітарних режимів сьогодні.

Україна продовжує боротьбу за своє існування, за цінності, за які гинули жертви минулих війн. Пам’ять про Бабин Яр надихає на спротив та нагадує про ціну свободи. Нехай ніколи більше не повториться жах Бабиного Яру чи трагедії Бучі, Маріуполя та Ізюма. Наша пам’ять – наша сила, яка допомагає нам вистояти та перемогти у цій жорстокій боротьбі зі злом.