У багатьох регіонах України регіональні високовольтні мережі залишаються незахищеними. Це становить серйозну загрозу для стабільності енергопостачання країни, особливо в умовах триваючої агресії.

Про це в ефірі телеканалу Еспресо розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Він наголосив на критичній важливості посилення захисту енергетичної інфраструктури.

За словами експерта, в Україні відмовилися від впровадження третього, найвищого рівня захисту енергооб’єктів через його надзвичайно високу вартість. Це рішення ставить під сумнів довгострокову безпеку енергосистеми.

«Третього рівня захисту енергооб’єктів немає і не треба. Наскільки я розумію, від нього відмовилися, як тільки побачили його вартість. Захист однієї підстанції обходиться в три або навіть у чотири рази дорожче, ніж саме обладнання на підстанції», — пояснив Харченко. Він зазначив, що замість цього більш доцільно створювати резерви обладнання та налагоджувати роботу з урахуванням можливих пошкоджень, що є більш економічно виправданим підходом.

«Що стосується другого рівня — я, наприклад, був на об’єкті, де він встановлений. Протягом ночі туди прилетіло шість „шахедів“, і зранку об’єкт продовжував працювати. Там, де другий рівень захисту дійсно налагоджений, він показує чудові результати», — наголосив експерт, підкреслюючи ефективність цього рівня захисту.

Харченко підкреслив, що значна частина регіональних високовольтних мереж залишається без будь-якого захисту — навіть найпростішого, такого як габіони, які могли б значно зменшити наслідки обстрілів.

«У багатьох регіонах високовольтні мережі 110 кВ або середній вольтаж 35 кВ не захищені нічим. Навіть габіонами. А повірте, навіть габіони допомагають. Так, менше, ніж другий рівень, але все ж. Часто буває, що уламки від вибуху за 20 метрів уже пошкоджують обладнання, і воно не працює. Стояли б габіони — і це не було б страшно», — пояснив фахівець. Навіть мінімальні захисні заходи могли б суттєво зменшити наслідки обстрілів.

«Прямих влучань завжди менше, ніж вибухів поруч, у радіусі 10–30 метрів, від яких навіть перший рівень часто допомагає», — уточнив Харченко. Його слова підкреслюють необхідність комплексного підходу до безпеки енергооб’єктів.

На думку експерта, місцева влада та енергокомпанії мають активніше працювати над фортифікацією енергооб’єктів, адже це питання національної безпеки.

«Фортифікація потрібна і її треба робити. Дуже сумно, що регіональні компанії й місцева влада фактично не доклали до цього жодних зусиль. У деяких областях просто нічого не зроблено», — підсумував директор Центру досліджень енергетики. Відсутність належного захисту енергетичних об’єктів може мати катастрофічні наслідки для України.

Раніше повідомлялося, що російські війська розпочали нову, більш щільну й комбіновану хвилю атак на українську енергетичну інфраструктуру, яка охоплює газовидобувні об’єкти та регіональні мережі розподілу. Це підкреслює актуальність питань безпеки енергетики.

Ми раніше інформували, що Україна ввела в експлуатацію нову систему резервних акумуляторів, яка забезпечує стабільність енергопостачання навіть під час можливих атак Росії. Це важливий крок, але він не скасовує необхідності посилення фізичного захисту.