Каталонська Барселона, всупереч прогнозам та фінансовим труднощам, виборола чемпіонство, Кубок і Суперкубок Іспанії, а в Лізі чемпіонів дійшла до півфіналу.

Агресивний стиль команди Гансі Фліка був помітним; вона багато забивала та пропускала, можливо, найбільше серед топових команд.

Чемпіонський сезон став найкращим для Барселони після ери Ліонеля Мессі.

***

Спочатку це була лише думка, але згодом перетворилася на впевненість – цю Барселону фанати не забудуть. Вона надто весела та неординарна, що проявляється у всьому.

Ось, наприклад, під час чемпіонського параду “Кулес” підгодовували неповнолітніх Ямаля та Кубарсі, які ще не мають водійських прав і яких на тренування возять батьки.

А це біцепс Роберта Левандовського – йому 36, але цей фізичний монстр не відстає від Ямаля після голів. Він сміється, що тому ще треба підрости.

А ось інший польський ветеран, Войцех Щенсний, завершив кар’єру, а потім відновив її, щоб грати в нетиповій манері високо в полі. На параді він задоволено курив сигару – звичка, яка колись дратувала Арсена Венгера, але тепер Войцеху можна. Він навіть пропонував сигару Марку Берналю, але той відмовився, бо йому лише 17.

Цей мікс молодості та досвіду – ось за що ми запам’ятаємо цю Барселону, команду, де нападник годиться вінгеру в батьки.

***

І, звичайно, за штучні офсайди.

Коли Гансі Флік вперше це зробив, здалося, що це одноразова заготовка. Ніхто не вірив, що це стане новою філософією, але стало.

У першому колі Ла Ліги Атлетик потрапив до офсайдної пастки 5 разів, а Жирона, Вільярреал та Хетафе – по 7 разів.

Найбільша феєрія трапилася 26 жовтня на “Сантьяго Бернабеу”, де Кіліан Мбаппе зловив аж 8 офсайдів, а його Реал був розгромлений 4:0.

Гансі Флік відсунув лінію захисту на 34 метри від воріт, а керувати нею поставив екскапітана Реала Сосьєдад та Атлетика Більбао, Іньїго Мартінеса. Ставка була сумнівною за наявності Рональда Араухо, але німець вгадав.

Лише в листопаді-грудні суперники знайшли протиотруту офсайдним пасткам Барси, але навіть так вона завершила сезон, зловивши суперників 174 рази. На другому місці в топлігах Парма – у неї 115.

***

Щодо Фліка – за його діями ми теж запам’ятаємо цей сезон.

Досі у Гансі була неоднозначна репутація. З одного боку, історичний сезон з Баварією, з іншого – провал у збірній Німеччини.

То хто ж він?

Барселона підтвердила – Флік крутий тренер.

Жоан Лапорта ледве зареєстрував Дані Ольмо на сезон – єдине літнє придбання. В іншому це був той самий склад, що провалив сезон 2023/24 з Хаві Ернандесом; той, у якому Рада директорів рекомендувала продати Жюля Кунде та Рафінью, які не виправдали сподівань.

Бразилець вже збирав речі, коли Флік йому зателефонував і попросив приїхати на збори.

“Я залишився лише заради Гансі. Він сказав, що я буду важливою фігурою в його планах. Флік – це тренер, який піклується про своїх гравців”, – каже Рафінья, який став капітаном і претендує на Золотий м’яч.

І не він один такий. Майже всі у Барселоні додали з новим тренером.

Левандовський, який рік тому забивав менше за Артема Довбика, розірвав в лобових матчах Атлетико та Реал. Френкі де Йонг згадав про скіли часів Аяксу. Кунде та Алекс Бальде синхронно видали найкращий рік у житті.

А Ферран Торрес? 19 голів з лави запасних – звідки це в нього?

Флік стоїть за прогресом кожного з них. Це він нав’язав команді дисципліну, що Іньякі Пенья вилетів зі складу, спізнившись на прес-конференцію перед півфіналом Суперкубка.

А ще розігнав гравців, щоб не дратували фанів Еспаньйола святкуваннями титулу на “Корнельї”.

Цього не вистачало Хаві, який був насамперед уболівальником Барси, а потім тренером. У Фліку “Кулес” нарешті знайшли професіонала.

***

Понад те, Гансі оточили професіонали з усіх сторін.

Тренер з фізпідготовки Хуліо Тоус раніше займав аналогічні посади в Челсі, Інтері, Тоттенгемі, збірній Італії. Його колега Пепе Конде працював на збірну Іспанії, Реал та Севілью. Рафа Мальдонадо відповідав за фітнес у Фіорентині, Удінезе та Сосьєдаді. Херман Фернандес прийшов з Удінезе, де був фізіотерапевтом.

Ця бригада невидимих суперзірок прибула на “Монжуїк” минулого літа разом із Фліком.

Ось звідки шалений темп та ритм Барселони. У переможному матчі з Баварією 23 жовтня каталонці набігали 126,5 км, тоді як німці – 119. Для контексту, у 2020-му, коли Мюнхен громив Барсу 8:2, Мессі й Ко подолали лише 98 км.

Навіть у квітні, коли найвитриваліші втомилися, Барса видала 115,7 км в матчі з Борусією Дортмунд. У Реала на тій же стадії проти Арсенала було 101,2 км.

Ця феєрична витривалість Барси дозволяла їй штампувати неймовірні камбеки по ходу матчів. Всього їх було 9. Один з найпам’ятніших – 5:4 після 2:4 на полі Бенфіки.

Або 4:3 після 1:3 проти Сельти.

Ну, і з останнього – 4:3 після 0:2 з Реалом у “майже золотому” матчі.

“Навіть при 2:0 на нашу користь я сумнівався, що Реал переможе. Барселона грала так, ніби нічого не відбулося”, – сказав Тоні Кроос, висловивши загальну думку. Пропущені м’ячі Блауграни почали сприйматися як фора, а не біда.

***

Барса не просто бігала, а й створювала колосальні проблеми будь-якому захисту. Це більше, ніж просто хороша атака – це щось геніальне.

97 голів за 2 тури до фінішу чемпіонату – найкращий результат у Європі і третій в історії Ла Ліги. Більше забивали хіба сама Барса в часи Луїса Енріке (116) та Реал Жозе Моурінью (121).

Левандовський та Рафінья – найрезультативніший дует нападників у топлігах із 43 голами на двох. Також Рафінья став другим у Європі за створеними моментами (88) після Алекса Баени (92).

Ну, і Ламін Ямаль – вундеркінд на правому фланзі, що виріс у найкращого асистента чемпіонату (13).

Вони познущалися над Реалом! 16 голів у 4 переможних Класіко – ніколи у цих протистояннях не було подібного домінування Барси. Останнє було за часів Дієго Марадони.

За розгромами світ запам’ятав цю Блауграну – команду, яка не визнавала меж.

***

А ще – за появами нових Хаві й Мессі.

Про Педрі знали раніше, але здавалося, що Олімпіада знищила його коліна. На щастя, він виявився міцнішим за Ансу Фаті.

Педрі забивав і віддавав важливі асисти, але ще важливіший його контроль над грою. 2205 точних передач – найвищий показник серед хавбеків у Ла Лізі. 247 повернень м’яча – найбільше в топлігах. Маестро.

Ну, і Ямаль – талант з натяком на GOAT. На початку сезону йому не вистачало реалізації, але поступово вона з’явилася, і він забив золотий гол Еспаньйолу.

17 м’ячів, 24 асисти – Мессі купав його немовлям.

281 спроба дриблінгу, з яких 147 точні – це цифри юного Лео. Лише на другому місці Вінісіус Жуніор (194 спроби, 82 вдалі), а Мбаппе нема і в ТОП-5.

Ніхто не знає, що буде далі, але всім цікаво. Ла Масія вкотре усіх переграла.

Ісідре Хіла, побачивши семирічного Ламіна, забув про ручку і побіг телефонувати. Вони випередили Еспаньйол на один день.

***

І так було з усіма – Гаві та Ферміном, Кубарсі, Бальде. Видатна робота на дитячому й юнацькому рівні зробила можливим цей сезон Барси.

Клуб досі по вуха в боргах – понад мільярд євро; плюс півтора мільярди взяли в кредит на реконструкцію “Камп Ноу”, яка затягується, бо “Монжуїк” збирає на 30-40 тисяч менше народу.

Барса не може реєструвати новачків з такою бухгалтерією, і Дані Ольмо повертався додому із РБ Лейпциг в невідомість.

Те, як його зареєстрували – удар від Лапорти по Тебасу. Бос каталонців проштовхнув рішення через уряд, яке суперечило правилам.

Можливо, відбулася афера, бо аудитори не знайшли 100 млн євро за продані VIP-місця на “Камп Ноу”.

Через це цю Барсу не вийде забути.

Лапорта побив рекорди за виходами сухим з води.

***

Словом, усе склалося; навіть краще, ніж планували. Єдиний виняток – Інтер.

Ямаль у вирішальну секунду пробив, а не потримав м’яч, що призвело до голу у власні ворота від Ачербі.

“Якби на його місці був гравець Інтера, він би побіг до кутового прапорця і вбив час. Але те, як зіграв Ямаль, і зробило його найкращим гравцем у матчі”, – цитують помічника Фліка.

Хоча результат по ділу. До травня у Барси не лишилось оборони, а однією атакою Лігу чемпіонів не виграють.

Флік це знає – і тепер має пояснити хлопцям. В його команді лише семеро гравців провели 100+ матчів, і вони на тому етапі, коли невдача – це “урок”, який вчать і повертаються сильнішими.

Нинішня кампанія у Барси видалась кіношною – багато сюжетів, що годяться до екранізації. А що за кіно без сіквела?

Отже, чекаємо з нетерпінням – і ті, хто за Барсу, і ті, кому байдуже. Мова про сам футбол – гру, яку в інтерпретації Фліка, Педрі, Ямаля просто неможливо не любити.