На сьогоднішній день, в умовах інтенсивного сільського господарства, питання захисту бджіл набуває особливої актуальності. Отруєння бджіл пестицидами є серйозною проблемою, що загрожує не лише популяції комах-запилювачів, але й економічній стабільності пасічників. З метою ефективного запобігання таким прикрим випадкам та забезпечення гармонійного співіснування сільськогосподарського виробництва та бджільництва, критично важливо дотримуватися всіх вимог чинного законодавства. Зокрема, йдеться про статті 30, 37-40 Закону України «Про бджільництво», які чітко регламентують порядок взаємодії аграріїв та бджолярів.

Одним із ключових аспектів запобігання отруєнню бджіл є обов’язок сільськогосподарських підприємств та фізичних осіб, що застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних культур, своєчасно інформувати про свої наміри. Згідно з частиною 2 статті 37 Закону, не пізніше ніж за дві доби до початку обробки необхідно попередити пасічників, пасіки яких розташовані на відстані до десяти кілометрів від ділянок, що обробляються. Таке попередження має бути здійснене через засоби масової інформації та органи місцевого самоврядування. У повідомленні обов’язково зазначається точна дата обробки, назва використаного препарату, а також ступінь та строк дії його токсичності. Це надає пасічникам достатньо часу для вжиття необхідних заходів із захисту своїх бджолосімей, будь то вивезення пасіки або тимчасова ізоляція бджіл у вуликах.

Водночас, відповідальність за захист бджіл лежить і на самих пасічниках. Для забезпечення максимальної безпеки та можливості відстоювання своїх прав у разі виникнення непередбачених ситуацій, пасічники повинні неухильно дотримуватися певних процедур. Перш за все, необхідно отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку у ветеринарній лабораторії, що передбачає здачу зразків бджіл на аналізи для виключення можливих захворювань. По-друге, пасіка має бути поставлена на облік у сільській раді за місцем її постійного розташування. У випадку кочівлі, реєстрація здійснюється у сільській раді тієї території, куди прибули бджолосім’ї. Крім того, при перевезенні бджолосімей на медозбір чи запилення сільськогосподарських культур за межі району або області, необхідно оформити ветеринарне свідоцтво за формою №1. В межах району чи області достатньо ветеринарної довідки.

Отримавши повідомлення від аграрних господарств про проведення обробки полів, пасічник зобов’язаний негайно вжити заходів. Це може бути вивезення пасіки в безпечне місце, розташоване за межами дії пестицидів, або ж тимчасова ізоляція бджіл у вуликах на термін, визначений в інструкції до пестициду як період токсичності. Дотримання цих правил є запорукою мінімізації ризиків отруєння бджіл.

У випадку, якщо, незважаючи на всі запобіжні заходи, пасіка постраждала і сталося масове отруєння бджіл, законодавство України (стаття 39 Закону України «Про бджільництво») передбачає відшкодування заподіяної шкоди. Першим кроком для пасічника є пропозиція керівнику сільгосппідприємства або його представнику добровільно відшкодувати завдані збитки. Якщо досягти мирної домовленості не вдається, необхідно негайно розпочати процедуру збору доказів для подальшого судового розгляду. Важливо терміново звернутися до сільського, селищного чи міського голови з офіційною заявою про створення комісії. Ця комісія має обстежити пасіку та поле, яке було оброблено отрутохімікатами, а також відібрати зразки для проведення досліджень. До складу такої комісії мають увійти представники державної установи, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби, Національної поліції, а також органів місцевого самоврядування та виконавчого комітету місцевої ради. До роботи комісії обов’язково залучаються як власник пасіки, так і власник або орендар земельної ділянки.

Комісія зобов’язана провести ретельне обстеження всіх бджолиних сімей на пасіці та скласти висновок щодо повної або часткової втрати бджіл (із зазначенням відсотків, кількості рамок або кілограмів). Одночасно відбираються зразки бджіл із складанням відповідного акта. Після цього обов’язково слід оглянути оброблене поле та відібрати зразки рослин, що також фіксується відповідним актом комісії. Відібрані зразки бджіл та рослин (за поданням ветеринарного лікаря) необхідно протягом однієї доби доставити до акредитованої лабораторії ветеринарної медицини для проведення експертизи. Результати експертизи стануть ключовими доказами у судовому процесі.

Закон України «Про бджільництво» (стаття 30) також наголошує, що всі юридичні та фізичні особи, чия діяльність може вплинути на стан бджіл, зобов’язані забезпечити їх охорону. Суворо забороняється руйнувати медоносні угіддя, а також застосовувати будь-які хімічні засоби, стимулятори росту рослин, мінеральні добрива чи проводити інші роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору. Усі, хто використовує засоби захисту рослин, мусять дотримуватися чинних нормативно-правових актів, спрямованих на охорону бджіл від отруєнь. Дотримання цих норм є фундаментом для сталого розвитку сільського господарства та збереження біорізноманіття.

Посилання на законодавчі акти є важливим елементом інформування. З Законом України «Про бджільництво» можна ознайомитися за посиланням:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1492-14#Text. Із наказом Мінекономіки від 19.02.2021 № 338 (із змінами) можна ознайомитися за посиланнямhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-21#Text. Дотримання цих вимог є обов’язковим для всіх учасників аграрного сектора та пасічників, що прагнуть працювати в межах закону та забезпечувати добробут своєї діяльності. Баштанське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області та офіційний вебресурс Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (https://www.facebook.com/Mykolaivdpss/) надають додаткову інформацію та підтримку з цих питань.