Безбар’єрна мова — це основа сучасної, етичної комунікації, яка будується на глибокій повазі до гідності кожної особистості. Вона цілеспрямовано уникає слів, фраз чи виразів, що можуть містити упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення до будь-кого, незалежно від його ознак чи приналежності до певної групи.

Це набагато більше, ніж просто перелік «заборонених» слів чи вияв «політкоректності». Безбар’єрна мова – це ціла комунікаційна філософія, де в центрі уваги завжди залишається людина, підкреслюється її унікальність та індивідуальність. Впровадження такої мови допомагає ефективно долати суспільні стереотипи, які часто стають штучними бар’єрами, що обмежують можливості та негативно впливають на самооцінку.

Ключові принципи, що формують безбар’єрну мову:

Людиноцентричність (People-First Language): На першому місці завжди стоїть людина, а не її специфічна ознака. Наприклад, правильно говорити «людина з інвалідністю», а не «інвалід», що одразу ставить акцент на особистості.

Нейтральність та коректність: Використання термінології, що відповідає етичним нормам та офіційним документам. Наприклад, «людина з порушенням зору» звучить коректніше, ніж «сліпий», уникаючи зайвої категоричності.

Відмова від патерналізму: Важливо уникати слів, які можуть викликати жалість або підкреслювати чиюсь безпорадність. Правильно казати «користується кріслом колісним», а не «прикутий до візка», чи «має певне захворювання», а не «страждає від хвороби». Це відображає повагу до вибору та самостійності.

Уникнення узагальнень: Неприпустимо автоматично приписувати людині ознаки всієї групи або використовувати медичний діагноз як універсальну характеристику особистості. Кожна людина унікальна.

Застосування принципів безбар’єрної мови є надзвичайно важливим для всіх професійних сфер – від журналістики та освіти до медицини та державної служби. Така комунікація робить нас кращими колегами, надійнішими партнерами та, найголовніше, більш чуйними людьми. Впровадження безбар’єрної мови є важливим кроком до побудови інклюзивного суспільства, де кожна людина почувається цінною та поважною. Це допомагає створювати середовище, вільне від дискримінації та стереотипів, сприяючи загальному соціальному прогресу та взаєморозумінню.

Актуальність терміну «безбар’єрна мова» підкреслюється роботою над Державним стандартом української мови «Термінологія безбар’єрності», що свідчить про його важливість для суспільства.

Цю публікацію створено за підтримки проєкту Ради Європи «Посилення соціального виміру в Україні», що має на меті досягти того, щоб широкі верстви населення та люди з уразливих груп, включаючи постраждале від війни населення в Україні, отримували адресний соціальний захист та підтримку.

« повернутися