#БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ

Перебування у полоні може торкнутися як військових, так і цивільних. Російська тактика ведення війни демонструє однакову жорстокість до всіх: неволя та катування, нелюдські умови утримання, залякування і помста. Тотальний сторонній контроль над життям та відсутність можливості захистити себе залишають глибокий відбиток на психологічному стані кожного, хто пережив полон.

📍 Відразу після звільнення людина може відчувати себе самотньою та безпорадною, з втратою віри у світ та в себе. Цей період потребує особливої уваги та підтримки.

📍 Часто спостерігаються спотворення часових меж, минуле змішується з майбутнім, стає складно визначати тривалість подій і співвідносити відстані. Це може призводити до дезорієнтації.

📍 Може з’явитися надмірна чутливість до психологічних і тілесних кордонів. Або ж, навпаки: звільнені із полону можуть не відчувати меж – ні власних, ні чужих особистих просторів, що потребує коректного підходу та тактовності у спілкуванні.

📍 Після перенесених тортур тривалий час зберігається відчуття абсолютної вразливості та незахищеності. Важливо вчасно звернути увагу на фізичний біль, який є наслідком перебування у полоні, та надати необхідну допомогу. Не ігноруйте прояви фізичного болю.

📍 У звільнених з полону можуть розвиватися проблеми з пам’яттю, увагою, виникати депресії, тривожність, надмірний страх смерті, панічні атаки, зростати схильність до завдання собі шкоди. Психологічна підтримка та реабілітація є критично важливими.

Про те, як спілкуватися з людьми, що пережили полон, як коректно підтримати та допомогти повернутися до звичного життя, розповідає сьомий епізод освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія», який можна переглянути на платформі Дія.Освіта https://bit.ly/3FlfFr8 або на YouTube-каналі «Ти як?» https://www.youtube.com/watch?v=Du1gy35EvAc&list=PLC_UdmXsjq2cmhdcmKr2lQZ_TUFiawxA3&index=7

💭 «Найбільше після звільнення з полону хотілося навіть не поговорити з рідними, а побачити їх. Бо в якийсь момент я зловив себе на думці, що не можу пригадати обличчя та голоси. Це реально страшно. А ще найпершими проявляються негативні емоції, стани невизначеності, втрати якоїсь рішучості, страх банальних речей, як-от зайти просто до когось в кабінет», – розповідає Данило Кравець, військовослужбовець, звільнений з полону, один із героїв серіалу.

Одне з ключових правил взаємодії з ветеранами – не «героїзувати» – поширюється і на людей, які повернулися з полону. Так само як і необхідність пам’ятати, що співчуття та жалість – це абсолютно різні речі. Повага та розуміння – ключі до успішної адаптації.

ℹ️ Освітній серіал створено з ініціативи Міністерство цифрової трансформації України у межах комунікаційної кампанії Ти як? Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Він є продовженням однойменного розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації. Проєкт реалізовано за підтримки Координаційний центр КМУ / Mental Health UA, ГО «Безбар’єрність» та Visa, яка є учасницею спільноти «Бізнес без бар’єрів».