9-20 Гаряча лінія Олександра Поворознюка 068 802 3551 
Додати свою новину Відкрити/Закрити ФільтриСкинути

Тетерівська ОТГ

Безбар’єрність у дії: Історія дитячого будинку сімейного типу родини Клімачових

Дата: 28.07.2025 15:48

Кількість переглядів: 13


У Житомирському районі активно втілюються принципи безбар’єрності. Це не лише про доступність, а про створення атмосфери прийняття, поваги та рівності для дітей, які виховуються у дитячих будинках сімейного типу (ДБСТ). Це системна праця, спрямована на їхню повноцінну соціальну інтеграцію.



Ми поспілкувалися з батьками-вихователями ДБСТ – Борисом та Світланою Клімачовими, чий будинок функціонує на території Тетерівської сільської ради. У цій великій родині зараз зростає семеро дітей, позбавлених батьківського піклування, та двоє біологічних дітей. Їхня історія – це свідчення того, як любов і системний підхід змінюють життя.


1. Як виникло бажання стати батьками-вихователями?


У 2021 році наше життя кардинально змінилося.  Нам запропонували стати батьками-вихователями для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Це не було спонтанним рішенням. Ми довго зважували, читали історії інших родин, проходили навчання.


Служба у справах дітей Тетерівської сільської ради та Служба у справах дітей Житомирської районної державної адміністрації детально розповіли хто такі батьки-вихователі, які діти потрапляють в ці сім’ї,  які наші права та обов’язки та багато іншого.


2. Які виклики виникають у повсякденному життя з вихованцями?


Насамперед – адаптація. Дитина, яка пройшла травму, не завжди одразу відкривається. Часто це може проявитися в агресії, замкненості чи страхах. У нас в родині виховуються дітки з двох родинних груп. У щоденному житті звісно виникають різні ситуації,вони пов’язані з емоційними станами дітей, з настроєм, це труднощі у сприйманні певних правил та умов. Кожна дитина зі своїм характером, має певний досвід за плечима (не завжди він є позитивним).


3. Що для вас означає «успіх» у цій справі?


Особисто для нас, батьків, успіх полягає в тому ,що ми змогли створити атмосферу сім’ї, любові, поваги в якій зростають і виховуються діти. Створили середовище і умови для розвитку дітей. Збудували довірливі стосунки з дітьми, які діляться зі своїми проблемами, переживаннями. Успіх – це коли дитина вірить у себе, має мрії і йде до них. Коли вона знає що її люблять, незважаючи ні на що.


Фото без опису


4. Що порадите сім’ям, які розмірковують про створення ДБСТ?


Перш за все – не робіть цього заради статусу чи фінансів. Це має йти від серця. Не бійтеся відповідальності. Важливо готуватися: навчання, психологічна підтримка, спілкування з іншими батьками-вихователями – все це допомагає.


5. Що Вам дає сили не зупинятись?


Любов. Коли бачиш як змінюється дитина, як вона росте і розквітає – це найкраща нагорода. Крім того, силу рухатися далі звісно дає результат. Коли ти бачиш успіхи дітей, їхні досягнення, те як вони долають труднощі.


6. Як долаєте бар’єри у спілкуванні з дітьми?


Потрібно створити безпечний простір, це фізичний комфорт (наші діти почувають себе комфортно і затишно вдома, кожен має свою кімнату, облаштовану належним чином і так щоб ум подобалась) та емоційна безпека (жодної критики чи осуду. Дитина має знати: її почуття важливі). Дитина почне говорити лише тоді, коли відчує що її слухають, а не оцінюють.


Слухаємо активно дитину: дивіться в очі, не перебивайте. Ми часто кажемо «Тобі було страшно……», «Ти засмутився, бо……», але уникаємо фраз на кшталт «Нічого страшного…..», «Не плач» – вони знецінюють почуття. 


Ми часто граємо в ігри, які допомагають дитині розкрити свої почуття та показати емоції.


І найголовніше та найважливіше – це щире серце. Найкращі слова – це не завчені фрази, а щирий інтерес до дитини. Якщо вона відчує любов – вона відкриється.


7. Які сімейні традиції у вас з’явилися?


Діти найбільше люблять новорічні свята, разом обираємо ялинку, прикрашаємо її і будинок новорічними прикрасами, разом готуємо святковий стіл. В новорічну ніч підбиваємо підсумки року, плануємо і ділимось своїми планами на новий рік.


Старші хлопці полюбляють їздити на рибалку з татом. Менші люблять різні розваги, парки, атракціони, дитячі кімнати.


Фото без описуІсторія родини Клімачових – це зворушливий та надихаючий приклад того, як відкриті серця, терпіння і системна праця втілюють принципи безбар’єрності, даруючи дітям, позбавленим батьківського піклування, шанс на щасливе дитинство та майбутнє в любові та затишку справжньої родини.


Новину взято з zhytomyrska-rda.gov.ua


« повернутися

Увійти, щоб коментувати

Зареєструватися, щоб коментувати

Пароль буде надіслано вам на email.

x
Помічник