Безбар’єрність — це не просто про зручні пандуси чи пониження бордюрів. Це про гідність, рівність можливостей та право кожної людини — незалежно від фізичних особливостей, віку чи обставин — вільно пересуватись, працювати, навчатись, отримувати послуги та бути активною частиною суспільства.

Житомирська міська територіальна громада стала одним із прикладів того, як цілеспрямовано та системно можна впроваджувати принципи доступності в міське середовище. Місто розробляє нові маршрути, модернізує інфраструктуру, залучає бізнес і формує нову культуру поваги. Особлива увага приділяється створенню безбар’єрного простору.

Пані Ольго, Житомир уже кілька років послідовно працює над створенням доступного середовища. Розкажіть, будь ласка, які кроки зроблено в цьому напрямку у 2025 році?

Заступниця директора департаменту містобудування та земельних відносин міської ради Ольга Бронштейн: Так, дійсно, цього року ми зробили важливий крок — затвердили План заходів на 2025–2027 роки для реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору. Йдеться не лише про фізичну доступність, а про цілісну трансформацію міського простору для всіх — без виключень. Безбар’єрність є ключовим пріоритетом.

Який проєкт став ключовим у цьому напрямку?

Безперечно, флагманський проєкт «Рух без бар’єрів». У його рамках ми розробили так званий «безбар’єрний трикутник» — це транспортно-пішохідний маршрут, який поєднує основні артерії міста: вулиці Київську, Вокзальну, Вітрука та Велику Бердичівську. Його загальна протяжність становитиме 21 кілометр, включно з обома сторонами тротуарів. Цей проєкт сприятиме покращенню доступності.

Які об’єкти включено до маршруту?

Ми ретельно продумали логістику, щоб маршрут з’єднував ключові соціальні об’єкти. Серед них — Прозорий офіс, Центр зайнятості, Центр життєстійкості, міська поліклініка №2, інклюзивний простір «СвіТИ» та інші публічні зони. Наша мета — щоб люди з інвалідністю, батьки з візочками, літні мешканці мали зручний доступ до всього необхідного, забезпечуючи таким чином безбар’єрність.

Чи вже розпочато реалізацію проєкту?

Так, ми почали з вулиці Київської. Там тривають ремонтні роботи — оновлюємо проїжджу частину та тротуари на ділянці від вул. Небесної Сотні до вул. Івана Мазепи. Звертаємо особливу увагу на пониження бордюрів на пішохідних переходах, встановлення тактильної плитки — усе згідно з сучасними стандартами безбар’єрності, що є важливим кроком до інклюзивності.

Як залучаєте бізнес до трансформацій?

Ми переконані, що безбар’єрність — це спільна відповідальність. У червні ми підписали шість меморандумів із представниками бізнесу щодо створення доступного простору на 24 об’єктах торгівлі. Також підписано угоду з мережею аптек «Бажаємо здоров’я». Паралельно проводимо інформаційну роботу — підготували буклети-інструкції для підприємців, медичних і освітніх закладів щодо облаштування інклюзивного простору, що підкреслює загальну концепцію безбар’єрності.

Яке місце в цій роботі займає формування культури безбар’єрності?

Провідне. Змінити простір — важливо. Але ще важливіше змінити ставлення. Через інформаційні кампанії, просвітницькі матеріали, живі приклади ми прагнемо показати, що безбар’єрність — це не про «когось іншого», це про нас усіх. І те, що ми робимо сьогодні, завтра полегшить життя комусь із наших рідних, друзів або нам самим. Культура безбар’єрності є основою для суспільних змін.

Дякую вам за змістовну розмову. І — успіхів у впровадженні цих важливих змін!

« повернутися