«Безбар’єрність — це коли можеш»: досвід Житомира у створенні доступного простору для всіх. Місто активно працює над трансформацією міського середовища, впроваджуючи принципи інклюзивності та рівних можливостей. Ця ініціатива охоплює не лише фізичну адаптацію інфраструктури, але й формування нової культури поваги та розуміння.

Безбар’єрність — це не просто про зручні пандуси чи пониження бордюрів. Це про гідність, рівність можливостей та право кожної людини — незалежно від фізичних особливостей, віку чи обставин — вільно пересуватись, працювати, навчатись, отримувати послуги та бути активною частиною суспільства. Житомирська міська територіальна громада стала одним із прикладів того, як цілеспрямовано та системно можна впроваджувати принципи доступності в міське середовище. Місто розробляє нові маршрути, модернізує інфраструктуру, залучає бізнес і формує нову культуру поваги.

Ольга Бронштейн, заступниця директора департаменту містобудування та земельних відносин міської ради, розповіла про кроки, зроблені у 2025 році. «Цього року ми зробили важливий крок — затвердили План заходів на 2025–2027 роки для реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору. Йдеться не лише про фізичну доступність, а про цілісну трансформацію міського простору для всіх — без виключень», — зазначила вона.

Ключовим проєктом у цьому напрямку є «Рух без бар’єрів». У його рамках розроблено «безбар’єрний трикутник» — транспортно-пішохідний маршрут, який поєднує основні артерії міста: вулиці Київську, Вокзальну, Вітрука та Велику Бердичівську. Його загальна протяжність становитиме 21 кілометр, включаючи обидві сторони тротуарів.

Маршрут з’єднує ключові соціальні об’єкти: Прозорий офіс, Центр зайнятості, Центр життєстійкості, міську поліклініку №2, інклюзивний простір «СвіТИ» та інші публічні зони. Це забезпечить зручний доступ для людей з інвалідністю, батьків з візочками, літніх мешканців до всього необхідного.

Реалізацію проєкту розпочато з вулиці Київської, де тривають ремонтні роботи. Оновлюються проїжджа частина та тротуари на ділянці від вул. Небесної Сотні до вул. Івана Мазепи. Особлива увага приділяється пониженню бордюрів на пішохідних переходах та встановленню тактильної плитки згідно з сучасними стандартами безбар’єрності.

Безбар’єрність — це спільна відповідальність, тому Житомир залучає бізнес до трансформацій. У червні підписано шість меморандумів із представниками бізнесу щодо створення доступного простору на 24 об’єктах торгівлі, а також угоду з мережею аптек «Бажаємо здоров’я». Паралельно проводяться інформаційні кампанії, підготовлено буклети-інструкції для підприємців, медичних і освітніх закладів щодо облаштування інклюзивного простору.

«Провідне місце в цій роботі займає формування культури безбар’єрності. Змінити простір — важливо. Але ще важливіше змінити ставлення. Через інформаційні кампанії, просвітницькі матеріали, живі приклади ми прагнемо показати, що безбар’єрність — це не про «когось іншого», це про нас усіх. І те, що ми робимо сьогодні, завтра полегшить життя комусь із наших рідних, друзів або нам самим», — підкреслила Ольга Бронштейн.

Дякуємо за змістовну розмову та успіхів у впровадженні цих важливих змін!