Безбар’єрність – це коли можеш, незалежно від обставин, вільно пересуватися, отримувати інформацію, спілкуватися та брати участь у житті суспільства. Це не просто наявність пандусів чи спеціальних ліфтів; це філософія, яка передбачає створення середовища, де кожен, включаючи людей з інвалідністю, літніх людей, батьків з дитячими візками, вагітних жінок та інших, може почуватися повноцінним учасником. Це про рівні можливості та подолання як фізичних, так і ментальних бар’єрів.В основі інклюзивного середовища лежить ідея універсального дизайну, де простір, продукти та послуги розробляються таким чином, щоб бути доступними та зручними для використання всіма людьми, наскільки це можливо, без необхідності спеціальної адаптації або спеціалізованого дизайну. Це означає, що доступність закладається на етапі проектування, а не додається пізніше як виняток. Такий підхід значно підвищує якість життя кожного громадянина.Важливість концепції безбар’єрності для України сьогодні важко переоцінити. Після повномасштабного вторгнення та значного збільшення кількості людей, які потребують реабілітації та особливих умов, питання безбар’єрного середовища стає одним з найактуальніших пріоритетів. Це стосується не лише ветеранів війни, але й цивільних, які отримали травми, а також внутрішньо переміщених осіб, яким потрібні адаптовані умови для інтеграції в нові громади.Безбар’єрність охоплює кілька ключових аспектів:

• Фізична доступність: Створення комфортного фізичного простору – це не лише про пандуси та ліфти. Це також про адекватну ширину дверних прорізів, достатній простір для маневру в приміщеннях, тактильну плитку для незрячих, адаптований громадський транспорт, доступні паркінги та зручні пішохідні зони.
• Інформаційна доступність: Доступ до інформації є фундаментальним правом. Це означає, що державні послуги, освітні матеріали, новини та інші дані повинні бути доступні у форматах, зрозумілих для всіх – великий шрифт, шрифти Брайля, аудіо-опис, мова жестів.
• Цифрова інклюзивність: В сучасному світі це надзвичайно важливо. Веб-сайти, мобільні додатки та інші цифрові платформи мають бути зручними для використання людьми з різними потребами, наприклад, через програмне забезпечення для читання екрана, клавіатурну навігацію або зрозумілий інтерфейс.
• Суспільна відкритість: Цей аспект стосується подолання упереджень, стереотипів та дискримінації. Йдеться про формування інклюзивного суспільства, де кожен відчуває свою цінність та має можливість для самореалізації. Це виховання толерантності та взаємоповаги.
• Економічні можливості: Забезпечення рівних можливостей для працевлаштування та економічної діяльності, включаючи адаптацію робочих місць та підтримку підприємництва для людей з інвалідністю.
• Громадянська участь: Надання можливостей для активної участі в політичному та громадському житті, включаючи доступність виборчих дільниць та матеріалів.

Розбудова такого безбар’єрного простору – це завдання не лише держави, а й кожного громадянина. Це вимагає спільних зусиль, інвестицій у доступну інфраструктуру, а також зміни свідомості та підходів у суспільстві. Програма «Без бар’єрів», ініційована Першою леді України, є важливим кроком у цьому напрямку, спрямованим на формування суспільства рівних можливостей. Ця ініціатива охоплює всі сфери життя, від освіти та культури до спорту та працевлаштування.Створення дійсно безбар’єрної України – це шлях до сильнішого, інклюзивнішого та більш справедливого суспільства, де потенціал кожної людини може бути реалізований повною мірою. Це інвестиція у майбутнє, яка принесе користь усім, зробивши Україну прикладом для інших країн у створенні дійсно доступного та відкритого середовища. Кожен крок у напрямку безбар’єрності наближає нас до такої мети.