💜 Безбар’єрність – це не лише про фізичну доступність, але й про орієнтування в просторі. Це створює умови для самостійного, гідного та зручного перебування людей у будь-якому місці, будь то торговий центр, державна установа, лікарня, автовокзал чи навчальний заклад. Коли відсутні зрозумілі вказівники, або ж вони розміщені некоректно, людина змушена звертатися за допомогою. Особливо гостро це відчувають люди з порушеннями зору, слуху чи ті, хто не розуміє мову напису. Ці бар’єри позбавляють самостійності та гідності.

🟣 Охтирська громада активно впроваджує принципи безбар’єрності, зосереджуючись на доступності медичних послуг для маломобільних груп населення. У місцевій лікарні створено комфортні умови: облаштовані туалети для осіб з обмеженими можливостями, встановлені широкі двері для зручного в’їзду на інвалідному візку, а на вході розміщено табличку зі шрифтом Брайля для людей із порушеннями зору. Такі кроки спрямовані на те, щоб зробити простір максимально зручним та незалежним для кожного.

🆒 Справжня безбар’єрність – це простір, де людина може самостійно орієнтуватися, не губитися і не відчувати себе зайвою. Це чітке розуміння, куди йти, де знайти потрібний кабінет, туалет, ліфт чи адміністрацію. Важливі елементи такого простору – це читабельні, контрастні шрифти на вказівниках, логічно розташовані піктограми, дублювання інформації шрифтом Брайля, тактильними елементами або звуковими сповіщеннями, а також сучасні цифрові рішення, як-от QR-коди чи навігаційні застосунки.

🟪 Безбар’єрність – це не про те, щоб працівник проконсультував у разі потреби, а про те, щоб потреба у питанні взагалі не виникала. Всі публічні простори мають бути зрозумілими, передбачуваними та дружніми до всіх. Це шлях до створення середовищ, де кожна людина почувається впевнено, незалежно від обставин. Простір, який «говорить сам» і вказує шлях – це й є справжня безбар’єрність, до якої ми маємо прагнути.