Безбар’єрність – це не просто слово, а фундаментальний принцип, що визначає гідність і рівні можливості для кожного члена суспільства. Це коли кожна людина, незалежно від її фізичних особливостей, соціального статусу чи життєвого досвіду, відчуває себе почутою, важливою та повноцінною частиною спільноти. Це прагнення до створення простору, де відсутні будь-які перешкоди на шляху до самореалізації та повноцінного життя.Саме з такою глибокою метою в Україні була започаткована всеукраїнська кампанія соціальних змін під назвою «Безбар’єрність – це коли можеш». Ця масштабна ініціатива є ключовим елементом Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору, що активно реалізується за підтримки ЮНІСЕФ та під егідою ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів». Її основна місія полягає в тому, щоб донести до широкої громадськості глибинне розуміння принципів безбар’єрності та активно залучити кожного українця й кожну українку до побудови нової, інклюзивної України. В такій країні повага, взаємна підтримка та доступність стають не винятком, а усталеною нормою щоденного життя.Ця кампанія спрямована на подолання бар’єрів у шести ключових сферах. Кожен із цих напрямків є критично важливим для формування справді безбар’єрного суспільства. По-перше, фізична безбар’єрність стосується створення доступного середовища: пандусів, ліфтів, адаптованого громадського транспорту та будівель, що дозволяють людям з обмеженими можливостями вільно пересуватися та взаємодіяти з оточенням. Це основи, що забезпечують самостійність та мобільність.По-друге, суспільно-громадянська безбар’єрність передбачає активне залучення всіх громадян до суспільного життя, незалежно від їхніх відмінностей. Це усунення стереотипів, дискримінації та створення умов для рівної участі у політичних, культурних та соціальних процесах. Вона формує відчуття приналежності та рівноправності.По-третє, економічна безбар’єрність спрямована на забезпечення рівних можливостей для працевлаштування та ведення бізнесу. Це подолання перешкод на ринку праці, створення програм підтримки підприємництва для вразливих груп населення та гарантування справедливої оплати праці. Це дозволяє кожному реалізувати свій потенціал та бути фінансово незалежним.По-четверте, освітня безбар’єрність фокусується на доступності освіти для всіх, без винятків. Це інклюзивні школи, спеціалізовані програми, адаптовані навчальні матеріали та підтримка вчителів для роботи з учнями з різними потребами. Мета – забезпечити якісну освіту для кожного, відкриваючи двері до знань та розвитку.По-п’яте, цифрова безбар’єрність акцентує на доступності інформаційних технологій та послуг. Це адаптовані вебсайти, мобільні додатки, державні онлайн-сервіси, які можуть бути використані людьми з різними видами інвалідності або обмеженими можливостями. Цифровий світ має бути відкритим для всіх.І, нарешті, по-шосте, інформаційна безбар’єрність забезпечує доступність інформації у зрозумілому форматі. Це використання жестової мови, шрифту Брайля, аудіоописів та простої мови для подачі даних. Кожен має право на вільний доступ до інформації, яка стосується його життя та суспільства в цілому.Найважливіше розуміти, що концепція безбар’єрності стосується абсолютно кожного. Адже в різні моменти нашого життя ми всі можемо опинитися в ситуації, коли нам потрібне трохи більше розуміння, уваги чи підтримки від оточуючих. І кожен із нас має потенціал надати цю підтримку – через свої слова, через свої продумані рішення, і, найголовніше, через свої конкретні дії. Створення безбар’єрного простору – це спільна відповідальність, яка починається з усвідомлення важливості цієї ідеї та щоденних кроків до її реалізації. Кожна дія, спрямована на усунення бар’єрів, робить наше суспільство сильнішим, справедливішим і гуманнішим. Ми будуємо майбутнє, де кожен відчуває себе цінним і має рівні можливості.