Безбар’єрність – це фундаментальний принцип сучасного суспільства, що означає створення середовища, де кожен відчуває себе повноцінною частиною спільноти, маючи гідність та рівні можливості для реалізації власного потенціалу. Це не просто про пандуси чи спеціальні позначки; це комплексний підхід, що забезпечує повну доступність у всіх сферах життя, гарантуючи, що ніхто не залишиться осторонь. Справжня інклюзія є серцем цього процесу, де повага та підтримка стають нормою, формуючи справжній безбар’єрний простір. Усеукраїнська кампанія соціальних змін під назвою «Безбар’єрність – це коли можеш» є ключовою ініціативою в рамках Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору. Ця масштабна кампанія, що реалізується за підтримки ЮНІСЕФ у межах ініціативи першої леді України, має на меті не лише інформувати громадян України про важливість безбар’єрності, але й активно залучати кожного до розбудови нової України без бар’єрів. Ми прагнемо створити державу, де доступність і взаєморозуміння є непохитними цінностями, а не винятком із правил, забезпечуючи рівні можливості для всіх. Ініціатива спрямована на усунення бар’єрів у шести основних напрямах, які охоплюють усе наше життя. Розгляньмо їх детальніше: 1. Фізична безбар’єрність: Забезпечення доступності будівель, громадського транспорту, інфраструктури для всіх категорій населення, включно з людьми з інвалідністю, батьками з дитячими візочками, літніми людьми. Це створення комфортного та безпечного фізичного безбар’єрного простору. 2. Суспільна та громадянська безбар’єрність: Сприяння активній участі громадян у житті суспільства, боротьба з дискримінацією, формування толерантного та відкритого ставлення до всіх, незалежно від їхніх особливостей. Це про право бути почутим і брати участь у важливих процесах, поглиблюючи соціальні зміни. 3. Економічна безбар’єрність: Створення умов для зайнятості та самореалізації для всіх. Це включає доступ до праці, фінансових послуг, можливостей для ведення бізнесу без перешкод, що допомагає кожній людині досягти економічної незалежності та рівних можливостей. 4. Освітня безбар’єрність: Забезпечення рівного доступу до якісної освіти на всіх її рівнях. Це створення інклюзивних навчальних програм, адаптація освітнього середовища та надання необхідної підтримки для учнів із різними освітніми потребами, що підтримує загальну інклюзію. 5. Цифрова безбар’єрність: Гарантування доступності інформаційних технологій та онлайн-ресурсів для всіх користувачів. Це означає розробку веб-сайтів, мобільних додатків та інших цифрових платформ з урахуванням потреб людей з порушеннями зору, слуху або іншими особливостями, сприяючи цифровим соціальним змінам. 6. Інформаційна безбар’єрність: Забезпечення зрозумілої та доступної інформації для всіх. Це передбачає використання простої мови, наявність альтернативних форматів подачі інформації (аудіо, шрифт Брайля, жестова мова), щоб кожен міг отримати необхідні відомості та жити у повністю безбар’єрному просторі. Кожен із цих напрямів є невід’ємною частиною великої мети – побудови дійсно безбар’єрного простору, де рівні можливості доступні кожному. Ця національна ініціатива закликає не лише до змін у державній політиці, але й до особистої участі кожного українця у створенні суспільства, де взаємодопомога, повага до гідності та доступність є фундаментальними принципами. Адже безбар’єрність стосується всіх нас. Кожен із нас у певний момент життя може потребувати додаткового розуміння чи підтримки, і кожен із нас здатен надати цю підтримку – своїми діями, словами та рішеннями, сприяючи таким чином створенню справжньої України без бар’єрів. Це єдиний шлях до сильного, згуртованого та процвітаючого суспільства, де інклюзія є справжньою реальністю, а соціальні зміни ведуть до кращого майбутнього.