Повномасштабна війна загострила чимало проблем, що й раніше існували в українському суспільстві, зробивши питання безбар’єрності критично важливим. Бар’єри фізичні, соціальні та інформаційні стали відчутнішими для мільйонів громадян — зокрема, людей з інвалідністю, маломобільних осіб, вимушених переселенців, батьків із дітьми, людей похилого віку. Руйнування інфраструктури, безпекові виклики та економічна нестабільність суттєво ускладнили доступ до базових послуг, вимагаючи негайних та системних рішень для створення інклюзивного простору.

Саме в такий непростий час питання безбар’єрності постало особливо гостро, ставши одним із пріоритетів для розвитку українських громад. Відповіддю на ці виклики стала активна реалізація положень Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. На Житомирщині у багатьох громадах, таких як Любарська, Новогуйвинська, Романівська, Хорошівська та Черняхівська, створено Ради безбар’єрності — спеціальні координаційні органи, що системно працюють над адаптацією середовища до потреб кожного мешканця. Це свідчить про глибоке розуміння важливості інклюзії в громадах.

У Любарській громаді акцент зроблено на розширення доступу до публічного простору. Тут здійснюється реконструкція тротуарів, створюються широкі пішохідні зони, облаштовуються сучасні пандуси, зручні з’їзди та тактильна плитка для людей з порушеннями зору. Громадські будівлі активно пристосовуються для маломобільних осіб, а в освітніх закладах успішно функціонують інклюзивні класи та групи. Особливу увагу приділено цифровій доступності: вебсайт громади адаптовано для людей з порушеннями зору та слуху, що забезпечує рівний доступ до інформації.

Новогуйвинська громада вже затвердила комплексний План заходів на 2025–2026 роки, що охоплює ключові сфери життя: освіту, медицину та соціальну сферу. Заклади первинної медичної допомоги обладнані сучасними пандусами, кнопками виклику персоналу, а також ефективно працює сервіс УТОГ. Інклюзивно-ресурсний центр громади надає життєво важливі послуги дітям з особливими освітніми потребами, а також всебічно підтримує їхніх батьків. Важливою ініціативою є громадська програма фінансування корекційно-розвиткових занять, яка вже пройшла громадські слухання та готується до розгляду на сесії ради, демонструючи прагнення до всебічної підтримки інклюзивної освіти.

У Романівській громаді впроваджується власна амбітна програма «Безбар’єрна Романівщина» на 2022–2026 роки. Ця програма передбачає системні заходи, спрямовані на значне підвищення доступності середовища, створюючи справжній безбар’єрний простір для всіх мешканців.

Хорошівська громада приділяє значну увагу як закладам освіти, так і охорони здоров’я. У Рижанському ліцеї облаштовано зручний пандус і доступні санвузли, що робить заклад придатним для всіх учнів. «Хорошівська лікарня» повністю забезпечена елементами безбар’єрності: функціональні ліфти, кнопки виклику, система Брайля та доступні приміщення для людей у кріслах колісних. Аналогічні умови створено у Центрі первинної медико-санітарної допомоги, що підкреслює комплексний підхід до здоров’я та доступності послуг.

У Черняхівській громаді, за підтримки міжнародного проєкту USAID «ГОВЕРЛА» та ГО «Фундація простір», проведено детальний аудит п’яти комунальних об’єктів. На основі отриманих результатів було складено соціальний паспорт громади та аналітичний звіт щодо перспектив розвитку міжмуніципальних соціальних послуг, що є основою для подальшої адаптації інфраструктури.

Кожен із цих прикладів на Житомирщині — це не лише про окремі зручності. Це послідовні та впевнені кроки до справжньої інклюзії, де незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин, кожна людина має змогу жити повноцінно, вільно користуватися послугами, пересуватись, навчатися і працювати. Таким чином, Житомирська область впевнено формує доступне середовище, ставши прикладом для інших регіонів України у створенні безбар’єрного простору.

« повернутися