Війна залишає глибокі рани не лише на тілі, а й на душі та в розумі. Однією з найпоширеніших, але часто прихованих травм є посткомоційний синдром, або, як його називають у народі, контузія. Цей стан є наслідком мінно-вибухових травм, струсу головного мозку чи акубаротравми, що призводять до складних змін у функціонуванні нервової системи.

Як вибухова хвиля впливає на мозок

Посткомоційний синдром розвивається через кілька механізмів:

• Ударна хвиля: Сила вибуху передається на заповнені рідиною порожнини мозку, змушуючи його переміщуватися всередині черепа. Це створює зони підвищеного та зниженого тиску, де утворюються і зникають мікроскопічні бульбашки газу.

• Ротація мозку: Півкулі мозку зміщуються і прокручуються відносно менш рухливих центральних структур. Це призводить до розривів нервових волокон.

• Феномен «протиудару»: Мозок під дією ударної хвилі різко б’ється об внутрішню поверхню протилежної сторони черепа.

Усі ці процеси спричиняють структурні зміни в мозку, травмують дрібні судини та нейрони, що викликає запалення і порушує циркуляцію рідини навколо мозку.

Симптоми, що потребують уваги

Посткомоційний синдром проявляється різноманітними симптомами, які можуть значно погіршити якість життя ветерана. Це:

• постійний головний біль і запаморочення;

• шум у вухах, нудота, порушення зору та мовлення;

• підвищена чутливість до гучних звуків і яскравого світла;

• фізичні зміни, такі як нестійкість тиску, пульсу та підвищене потовиділення;

• емоційна нестабільність, дратівливість, імпульсивність;

• когнітивні порушення: труднощі з мисленням, пам’яттю, увагою, а також швидка втомлюваність;

• психологічні стани: депресія, тривога, порушення сну.

Важливо пам’ятати, що це не вияв слабкості, а серйозна травма, яка потребує розуміння та підтримки.

Гідність і взаємодія: як допомогти ветеранам

Посткомоційний синдром може мати значний вплив на життя ветерана, але він не є вироком. Розуміння його природи є першим кроком до допомоги.

Гідність: Важливо ставитися до ветеранів із повагою, визнаючи, що їхні проблеми зі здоров’ям є наслідком боїв. Не варто недооцінювати їхні скарги, адже ці невидимі рани можуть завдавати не меншого болю, ніж фізичні.

Взаємодія:

• Будьте терплячими: Емоційна нестабільність та дратівливість — це симптоми травми, а не риси характеру.

• Допоможіть із рутиною: Прості речі, як-от дотримання режиму дня, можуть значно полегшити стан.

• Створіть сприятливе середовище: Уникайте гучних звуків та яскравого світла, які можуть викликати напади головного болю.

• Заохочуйте до звернення по допомогу: Запропонуйте звернутися до фахівців — неврологів, психологів, реабілітологів.

Пам’ятайте, що людина з досвідом війни заслуговує на повну підтримку та повагу. Розуміючи природу її травм, ми можемо ефективно допомагати, сприяти відновленню та гідному поверненню до мирного життя.

« повернутися