Белзщина глибоко сумує, прощаючись із справжнім Героєм України – Віталієм Бабійчуком. 20 червня 2025 року тихоплинне село Низи зібралося, щоб віддати останню шану своєму мужньому синові, захиснику, який віддав своє життя за незалежність та свободу Батьківщини. Цей день став ще одним гірким нагадуванням про високу ціну, яку Україна платить у боротьбі за своє майбутнє, і про неоціненний внесок таких Героїв, як Віталій Бабійчук, у захист нашої національної ідентичності та суверенітету. Його ім’я навічно вписане в пантеон слави українського народу.

Віталій Бабійчук був не просто солдатом; він був втіленням незламного духу українського народу, символом мужності та жертовності. Він не обирав війни, вона прийшла до його дому, як і до мільйонів українців. Але коли держава покликала, Віталій Бабійчук без вагань піднявся, взяв зброю і став на захист рідної землі. Він чудово розумів, що військова присяга – це не просто формальні слова, а священний обов’язок перед кожним клаптиком української землі, перед кожним домом, який вона виростила і захищає. Його стійкість та відданість присязі стали прикладом для всіх – від наймолодшого воїна до досвідченого командира, надихаючи на боротьбу та віру в перемогу.

Навіть отримавши два поранення, Віталій Бабійчук не зламався. Його воля до перемоги, віра у справедливість і любов до України були сильнішими за будь-який біль чи випробування. Він не зневірився, не відступив, не залишив своїх побратимів на полі бою. Він продовжував боротися, до останнього подиху залишаючись вірним своїй країні. Цей незламний дух Віталія Бабійчука є джерелом гордості та натхнення для всіх, хто знав його, і для всіх, хто чує про його подвиг. Його шлях, сповнений відваги та самопожертви, назавжди вкарбується в історію України як символ непереможності духу та невичерпної любові до Вітчизни.

Ім’я Віталія Бабійчука назавжди залишиться в наших серцях. Воно стане синонімом незламності, бездоганної честі та найвищої жертовності. Кожен, хто знав Віталія, пам’ятатиме його усмішку, його доброту та його непохитну віру в перемогу. Ми схиляємо голови у глибокій скорботі, вшановуючи пам’ять про Віталія Бабійчука. Висловлюємо щиру подяку Віталію та його родині за кожен новий світанок, який бачить Україна, за кожен день мирного неба, який став можливим завдяки таким Героям, що без вагань віддали найцінніше – своє життя – заради нашого майбутнього.

Герої не вмирають. Вони живуть у пам’яті поколінь, у кожному сонячному промені, у кожній краплині роси на українських ланах. Їхня кров, пролита за Батьківщину, стає добривом для майбутнього, для вільної та незалежної України. Пам’ять про Віталія Бабійчука буде передаватися з покоління в покоління, нагадуючи про те, що свобода не дається задарма, а виборюється ціною надзвичайних зусиль та найвищих жертв. Його приклад вчить нас цінувати мир, боротися за справедливість і бути гідними спадкоємцями його подвигу, продовжуючи розбудовувати сильну та процвітаючу державу.

Вічна шана Герою Віталію Бабійчуку! Слава Україні! Героям Слава!