Що означає емблема “Блакитний щит” і чому її встановлюють на будівлях, що мають історичну цінність? Цей символ є ключовим для захисту культурної спадщини.

“Блакитний щит” – це міжнародно визнана захисна емблема, встановлена Гаазькою конвенцією про охорону культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Ця конвенція, ратифікована багатьма країнами світу у 1954 році, разом із двома Протоколами, формує основу міжнародного права щодо захисту культурної спадщини в умовах бойових дій. Важливість “Блакитного щита” полягає в його ролі як маркера об’єктів, що потребують особливого захисту.

Україна, як сторона Гаазької конвенції, активно підтримує ініціативи щодо захисту своєї унікальної культурної спадщини. Розміщення знаків «Блакитний щит» на історично значущих будівлях – це частина ширшої стратегії, підтриманої керівними органами ЮНЕСКО, для забезпечення безпеки культурних об’єктів. Це підкреслює відданість України збереженню своїх культурних надбань для майбутніх поколінь.

В умовах триваючої воєнної агресії, символ “Блакитний щит” набуває особливого значення. Він слугує не просто позначкою, а додатковим, видимим елементом захисту, покликаним привернути увагу до важливості збереження української історії, культури та архітектурної спадщини. Цей символ нагадує про необхідність дотримання міжнародних норм та припинення будь-яких дій, що можуть зашкодити об’єктам культурної спадщини.

« повернутися