Через цілеспрямовані російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру, низка регіонів України переживає серйозні перебої з електропостачанням. Це змушує українців вже зараз активно готуватися до потенційно складної зими, яка може пройти в умовах тривалої відсутності світла та тепла. Життя в умовах блекауту вимагає ретельного планування та підготовки.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Наталії Ткачук, яка дослідила, як громадяни адаптуються до нових реалій.

Українці обирають автономність: підготовка до життя без світла

Дмитро, мешканець приватного будинку в Сумах, продемонстрував проактивний підхід до підготовки. Місто, що страждає від ударів по критичних об’єктах, регулярно стикається з плановими та екстреними аварійними відключеннями електроенергії. Дмитро подбав про наявність двох потужних генераторів, які забезпечують його побут.

«Одна станція забезпечує роботу мого ноутбука, дозволяє заряджати різноманітні ґаджети, телефони та павербанки. Інша, потужніша, підживлює котел, холодильник та освітлення в кімнаті, забезпечуючи роботу всіх розеток», — пояснює Дмитро Солодовник. Хоча він придбав генератор у 2023 році, досвід попередніх двох років відключень навчив його багатьом нюансам експлуатації. «З генератором є певні складнощі: постійно потрібно стежити за якістю пального, рівнем мастила. До того ж, він досить гучний, і часте ручне запускання не завжди зручне», — ділиться він.

Окрім генераторів, Дмитро має вдома кілька потужних павербанків, які дозволяють підтримувати роботу роутера для стабільного інтернет-зв’язку. Також він використовує ліхтарики та лампи, що працюють від акумуляторів.

На випадок повного розряду всіх пристроїв, Дмитро подбав про альтернативні джерела тепла: в будинку є камін, а в сараї зберігаються дрова. Він також створив значний запас питної води та придбав портативну газову плиту для приготування їжі. «Якщо виникнуть серйозні труднощі, у нас є мангал, на якому за допомогою дров можна приготувати їжу», — додає він. Цей досвід переймають і мешканці Шостки, де люди облаштовують імпровізовані кухні у дворах та біля під’їздів, використовуючи багаття, мангали та навіть конструкції над свічками для приготування їжі.

Київ без води та електрики: наслідки атаки на енергетику

На жаль, ситуація залишається напруженою. Минулої ночі, 10 жовтня 2022 року, російські війська здійснили масовану атаку на українську енергетичну систему, що нагадує події трирічної давнини. Наслідком стали численні знеструмлення в різних регіонах, включаючи часткове відключення електроенергії в столиці. Вранці десятки киян вишикувалися в черги з ємностями для води. Попри обставини, деякі підприємства, як-от кав’ярня Вікторії, продовжують працювати, відкриваючись за графіком.

Ризик відсутності газу: підготовка до найгіршого сценарію

Експерт зі сферової енергоефективності Святослав Павлюк попереджає, що наслідки ударів по критичній інфраструктурі можуть бути ще серйознішими. Цьогорічна зима може принести не лише відсутність електроенергії, а й перебої з газопостачанням. «Вони пошкодили значну частину наших видобувних потужностей. Тому в деяких містах можуть виникнути проблеми з газом», — зазначає Павлюк. Він рекомендує як альтернативу портативні газові туристичні балони, компактні плити, а також електричні плити, за наявності відповідного електропостачання.

Найбільш вразливими до таких сценаріїв залишаються мешканці багатоповерхівок. Голова ОСББ одного з київських будинків, Наталія Ривкіна, демонструє системі, що допомагатиме мешканцям під час відключень. «Це наш інвертор, який перетворює сонячну енергію, та акумулятор — по суті, наша велика батарейка. Коли світла немає, ми використовуємо електроенергію з цієї батареї», — пояснює вона. Їхній будинок оснащено сонячною електростанцією, встановленою на даху на початку року. Ця система дозволяє підтримувати роботу ліфта, забезпечувати опалення та холодну воду в квартирах під час короткотривалих відключень.

Реалізація проєкту, що включав сонячну електростанцію, коштувала 800 тисяч гривень. Значну частину витрат (436 тисяч гривень) покрив грант, що склав 70% вартості обладнання. Решта 400 тисяч гривень були зібрані мешканцями будинку, приблизно по 80 гривень з квадратного метра житлової площі.

Завдяки державним грантовим програмам, мешканцям також вдалося провести роботи з утеплення будинку та встановити індивідуальний тепловий пункт, що сприяє підвищенню енергоефективності.

Наталя також має в своїй квартирі інвертор та акумулятор, хоч і меншої потужності. «Завдяки їм працюють розетки, освітлення. Вранці я можу висушити волосся феном, розігріти їжу в мікрохвильовці, і холодильник працюватиме одночасно», — розповідає вона. З такою підготовкою Наталя та її сусіди впевнені, що зможуть пройти цю зиму з відносним комфортом.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути детальніше: ТСН 20:00 НАЖИВО! ПІДСУМКОВІ НОВИНИ П’ЯТНИЦІ, 10 ЖОВТНЯ