Шановні жителі громади Бобровиччини, з глибоким сумом і невимовним болем ми зустрічаємо нашого мужнього земляка, старшого лейтенанта Ярослава Михайловича. Цей відважний захисник повертається додому на щиті, завершивши свій земний шлях у боротьбі за свободу та незалежність України. Його загибель – це величезна втрата для всієї громади, для його родини та для нашої країни.

Життя Героя було сповнене відданості та служіння. Він народився 22 липня 1984 року в мальовничому селі Стара Басань. Після закінчення Старобасанської середньої школи у 2001 році, Ярослав обрав шлях військового, вступивши до Харківського військового університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. У 2006 році він успішно завершив навчання, здобувши спеціальність «спеціаліст електричних систем» та отримавши звання молодшого лейтенанта.

Після військової освіти, Ярослав Михайлович працював у Києві, де здобував цінний досвід у фірмі «Тантьєма», а потім на шиферному заводі. Останнім його місцем роботи до початку повномасштабного вторгнення стало ТОВ «Земля і воля», де він працював охоронцем. Важливо відзначити, що у 2015 році Ярослав вже був мобілізований до лав Збройних Сил України, проте через важку травму був вимушений залишити військову службу.

Справжній патріот, Ярослав не міг залишатися осторонь, коли його країна потребувала захисту. У 2022 році, під час окупації села, він разом із своєю матір’ю, ризикуючи власним життям, розвозив хліб, продукти харчування та ліки односельцям. Він активно допомагав в евакуації людей, демонструючи надзвичайну відвагу та людяність у найскладніші часи.

У серпні 2023 року Ярослав Михайлович добровільно знову став до лав ЗСУ, щоб захищати свою рідну землю та родину від російської агресії. Після трьохмісячних інтенсивних курсів навчання, він був призначений командиром взводу та виконував бойові завдання у найгарячіших точках Херсонської та Донецької областей, де проявляв неабияку мужність та лідерські якості.

У червні 2024 року Ярослав отримав поранення, що вимагало госпіталізації. Після місяця реабілітації вдома, він, не вагаючись, 16 серпня знову повернувся на фронт, щоб продовжити захист Батьківщини. Він провів сорок днів на залагодженні нового взводу.

10 жовтня 2024 року бригада Ярослава була відправлена до Донецької області, де бої були особливо жорстокими. 19 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області, з групи із шести воїнів, четверо, включаючи Ярослава, не повернулись. З того трагічного дня Ярослав Михайлович вважався зниклим безвісти.

Вісім довгих місяців родина, друзі та вся громада Бобровиччини жили надією, в очікуванні звісток, переживаючи відчай і зберігаючи віру. На жаль, проведена експертиза ДНК підтвердила найстрашніше – загибель старшого лейтенанта Ярослава Михайловича. Наш Герой повертається додому на щиті, залишивши по собі вічний біль та пам’ять.

Вдома Ярослава чекали згорьовані батьки, брат із сім’єю, численні родичі, друзі та знайомі. За життя Ярослав Михайлович був відомий своєю щирістю, чесністю, добротою, щедрістю та порядністю. Він мав чудове почуття гумору і завжди приходив на допомогу тим, хто цього потребував. Його всі називали Яриком і до останнього чекали додому живим.

Світла пам’ять про Ярослава нехай вічно живе в серцях усіх, хто його знав, любив і поважав. Його самопожертва та мужність є прикладом для наслідування.

🙏Від імені всієї громади, висловлюємо щирі та глибокі співчуття родині загиблого Героя Ярослава Михайловича: мамі Лідії Олексіївні, батьку Михайлу Михайловичу, брату Олександру Михайловичу, а також усім друзям, близьким та побратимам.

На прощання з Героєм запрошуються всі бажаючі. Завтра, 21 червня 2025 року, ми зустрічатимемо загиблого воїна живим коридором о 9:50 у місті Бобровиця. Процесія розпочнеться від моргу по вулиці Незалежності та пройде до центральної площі міста.

О 10:00 на центральній площі відбудеться мітинг-реквієм на вшанування пам’яті Ярослава Михайловича.

Після мітингу, траурна процесія прослідує до рідного села Стара Басань, до будинку, де проживав Ярослав Михайлович. Об 11:00 відбудеться прощання вдома, а о 13:00 – церемонія поховання на Олешківському кладовищі в селі Стара Басань.

Ми просимо всіх жителів громади приєднатися до живого коридору, мітингу-реквієму та церемонії поховання, щоб з усіма військовими почестями провести в останню дорогу нашого земляка, загиблого воїна.

Вічна пам’ять і вічна Слава Герою, який захищав усіх нас та Україну!