Болехівщина в глибокій скорботі: прощання з Героєм Михайлом Сауляком 🖤🖤

Сьогодні вся Болехівська громада схилила голови в жалобі: у рідному місті відбулося останнє прощання зі старшим лейтенантом поліції, командиром взводу вогневої підготовки Михайлом Сауляком. Він був не лише відважним воїном, але й турботливим, люблячим сином, коханим чоловіком та чудовим батьком. Михайло запам’ятався як відкрита, щедра і позитивна людина, яка завжди поспішала на допомогу тим, хто її потребував.

Михайлу Сауляку було лише 35 років. Його життя могло б бути довгим, але він обрав шлях служіння Батьківщині та захисту своєї родини і народу від ворога. З дитинства він прагнув знань та справедливості, навчався у місцевому ліцеї, а згодом здобув освіту в Національній академії внутрішніх справ у Києві. Його відданість обов’язку та дисципліна були прикладом для всіх.

Свою службу Михайло розпочав у 2010 році, спочатку працюючи в судовій поліції, а згодом приєднавшись до роти поліції особливого призначення в Івано-Франківську. Його побратими завжди знали, що можуть на нього покластися в найскладніші моменти.

З початком війни на сході України у 2015 році Михайло став на захист Батьківщини в зоні АТО. Він пройшов через найгарячіші точки, зарекомендувавши себе як справжній воїн, здатний вести за собою інших. Після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році, Михайло Сауляк знову добровільно вирушив на передову, беручи участь у звільненні Київщини та інших небезпечних операціях. Його мужність і самовідданість стали щитом для багатьох.

Прощання з Михайлом стало подією, яка об’єднала всю громаду. На подвір’ї рідного дому, де він зростав, зібралася величезна кількість людей. З невимовним щемом у серці, з молитвою на устах, щоб віддати шану та подякувати за подвиг, попрощатися з Героєм приїхали його побратими, колеги, друзі, сусіди, однокласники, жителі Болехівщини та сусідніх громад. На церемонії були присутні керівники поліції Івано-Франківщини та представники влади Моршинської і Болехівської громад.

За участю священників ПЦУ і УГКЦ відбулася поминальна панахида. Настоятель храму святих Верховних апостолів Петра і Павла, отець Дмитро Павлик, у своїй промові висловив співчуття родині від імені всієї громади, зворушивши кожного словами: «Сьогодні ми зібралися на цьому подвір’ї, щоб у молитві та скорботі попрощатися з нашим братом Михайлом — сином України, вірним другом, добрим батьком і люблячим сином. Багато з вас знали його особисто, працювали поруч, служили разом, ділили і радощі, і труднощі життя. Гірко і боляче, коли війна вириває з нашого середовища молодих, сповнених сил і здоров’я людей, які ще мали б довго жити серед нас. Але ми усвідомлюємо: саме завдяки таким, як Михайло, ворог не зруйнував наш дім, не приніс сюди смерть і сльози. Він не прагнув смерті, бо мав для кого жити. Та відповідальність перед народом і державою покликала його ще у 2015 році стати на захист України. І сьогодні ми віддаємо його в руки Божі, вірячи, що Господь відкриє йому двері до Свого Царства Небесного. Нехай пам’ять про Михайла буде світлою. А ми — не забудьмо своїх героїв, молімося за них, підтримуймо їхні родини. Бо їхня жертва не марна: завдяки їм живе Україна, стоїть наша церква, дихає наше майбутнє».

Чин відспівування загиблого воїна провели у храмі святих Верховних апостолів Петра і Павла. Від храму траурний кортеж, у супроводі десятка поліцейських машин та звуків сирен, проїхав вулицями міста до кладовища. Болехів завмер у скорботі, вшановуючи свого Героя.

Церемонія прощання завершилася виконанням Державного Гімну України та триразовим залпом автоматів. Жовто-синій стяг, яким була огорнута домовина, поліцейські передали дружині Михайла як вічний символ його подвигу, любові й жертовності – пам’ять про чоловіка, захисника і справжнього Героя України.

Ім’я Михайла Сауляка відтепер звучить у строю Героїв, які віддали життя за нашу свободу. Кожен, хто згадуватиме його, пам’ятатиме не лише військові подвиги, а й щирість, доброту та силу духу. Вічна пам’ять і слава Герою!🇺🇦🇺🇦
Михайле, твій подвиг житиме вічно.