Сьогодні, 24 червня, серця мешканців Бориславської громади сповнилися глибоким сумом, адже вони зібралися на Перехресті Героїв, аби гідно зустріти домовину із тілом полеглого Захисника Івана Возняка. Цей день став ще одним гірким нагадуванням про ціну свободи та незалежності України. Траурна колона, що супроводжувала Героя, рушила крізь Борислав до рідного дому Івана у селі Попелі. На кожному кроці цього скорботного шляху люди вишикувалися у живий коридор, схиливши голови на знак глибокої шани та безмежної вдячності за його мужність, самовідданість та непохитну віру у вільне майбутнє.

Іван Возняк, не вагаючись, пішов добровольцем на захист України, віддавши своє життя за рідну землю. Його героїчний подвиг навічно вписаний золотими літерами в історію нашого народу, ставши яскравим прикладом незламності духу та патріотизму. Він боровся пліч-о-пліч зі своїми побратимами, захищаючи кожного українця. Світла пам’ять про цього непересічного Героя назавжди залишиться у серцях тих, хто мав честь знати його, хто розділяв з ним моменти боротьби та віри. Вона житиме у спогадах його рідних, друзів, побратимів і, безумовно, передаватиметься майбутнім поколінням вільних українців, надихаючи їх на збереження миру та незалежності.

Втрата такого сина, як Іван Возняк, є непоправною для всієї громади. Це не просто смерть людини, це відлуння війни, що забирає найкращих. Кожен, хто стояв у живому коридорі, відчував особистий біль, адже такі Герої, як Іван, стають частиною нашої спільної долі. Їхня жертовність є фундаментом, на якому будується наша держава. Важливо пам’ятати, що кожен загиблий воїн – це чийсь син, чоловік, батько, брат, чиє життя обірвалося заради нашого спокою. Ця подія підкреслює єдність громади перед обличчям скорботи, демонструючи, що пам’ять про Захисника Івана Возняка буде вічною.

Ми висловлюємо найщиріші співчуття рідним та близьким Івана Возняка. Розділяємо біль вашої непоправної втрати та низько схиляємо голови перед вашим горем. Нехай пам’ять про Захисника, який віддав своє життя за Україну, буде вічною. Його подвиг не буде забутий, і його ім’я завжди лунатиме серед імен тих, хто поклав душу й тіло за нашу свободу. Україна пам’ятає своїх Героїв. Цей траурний день у Бориславі та Попелях є свідченням глибокої поваги та вічної вдячності кожному, хто стоїть на захисті нашої держави. Вічна слава Герою Івану Возняку! Героям слава!