Сьогодні, 25 червня, Бориславська громада зібралася, щоб віддати останню шану своєму землякові, Захиснику України Івану Возняку. Цей день назавжди залишиться у пам’яті як символ глибокої скорботи та безмежної вдячності. Рідні, близькі, побратими та численні мешканці села Попелі, де народився та виріс Іван Возняк, зібралися біля його рідного дому, аби провести його в останню путь. Серця всіх присутніх були сповнені сумом за непоправною втратою, але водночас гордістю за самовідданий вчинок Героя.Іван Возняк народився 10 вересня 1995 року в мальовничому селі Попелі. З дитинства він виявляв старанність у навчанні, здобуваючи освіту у Попелівській школі, а згодом продовжив навчання у Бориславському професійному ліцеї. Після завершення навчання, як і багато його однолітків, Іван шукав можливості для реалізації за кордоном, працюючи будівельником. Проте, коли Батьківщина опинилася в небезпеці, почуття обов’язку і патріотизму взяли гору. Іван Возняк без вагань повернувся додому, щоб добровільно стати на захист України. Цей крок засвідчив його незламний дух та глибоку любов до рідної землі.Він вступив до лав Збройних Сил України, присвятивши себе службі у 37-й окремій бригаді морської піхоти ЗСУ. У складі цієї елітної частини Іван Возняк мужньо боронив суверенітет та територіальну цілісність нашої держави, виконуючи найскладніші бойові завдання. Його самовідданість, відвага та професіоналізм були прикладом для побратимів. На жаль, після тривалого лікування, спричиненого важкими пораненнями, отриманими на фронті, Захисник України Іван Возняк помер 20 червня 2025 року. Його життя обірвалося занадто рано, але його подвиг навіки закарбується в історії України.Панахида за спочилим воїном Іваном Возняком відбулася у місцевій церкві Петра і Павла. Сюди прийшли сотні людей, щоб у спільній молитві вшанувати пам’ять полеглого Героя, просячи у Господа за упокій його душі. Кожен, хто знав Івана, згадував його як щиру, добру та віддану людину, справжнього патріота. Після заупокійної служби відбулася церемонія поховання. Захисника Івана Возняка поховали з усіма військовими почестями на Алеї Героїв у с. Попелі. Ця алея стала символом пам’яті про тих, хто віддав своє життя за Україну, і ім’я Івана Возняка поповнило її скорботний, але водночас величний список.Бориславська громада та вся Україна схиляють голови перед подвигом Івана Возняка. Його самопожертва є нагадуванням про високу ціну, яку ми платимо за свободу та незалежність. Ми висловлюємо найщиріші співчуття родині, друзям та всім, хто знав цього видатного воїна. Його пам’ять буде жити вічно у наших серцях. Вічна слава Герою!