На території України стрімко поширюється одна з найнебезпечніших інвазивних рослин – борщівник. Його присутність вже фіксують у більшості регіонів країни, а масштаби розростання щороку невпинно збільшуються. Ця проблема давно вийшла за межі суто аграрної чи локальної, перетворившись на екологічну та медичну загрозу національного масштабу, що вимагає негайних та скоординованих дій.

Зовнішній вигляд борщівника може здаватися цілком безпечним: високе стебло, велике листя, характерні білі суцвіття у формі парасольок. Проте, сік цієї рослини містить особливі речовини – фуранокумарини. При контакті зі шкірою та подальшому впливі сонячного світла вони викликають серйозні опіки, які часто залишають помітні рубці на довгі роки. У найважчих випадках потрапляння соку борщівника в очі може навіть призвести до часткової або повної втрати зору. Особливо вразливими є діти, які через незнання про цю небезпеку можуть контактувати з рослиною під час ігор на природі. Госпіталізація постраждалих у таких випадках, на жаль, не є рідкістю. Щорічно медичні заклади фіксують сотні звернень громадян з опіками, отриманими після контакту з борщівником.

Колись борщівник був завезений як кормова культура, але швидко вийшов з-під контролю. Ця інвазивна рослина надзвичайно швидко розмножується, активно витісняючи місцеву флору та захоплюючи нові території – узбіччя доріг, береги водойм, а також сільськогосподарські угіддя. Насіння борщівника легко розноситься вітром і водою на значні відстані. Лише одна рослина може дати десятки тисяч нових насінин, а ручне видалення вимагає повного захисту тіла, щоб уникнути небезпечного контакту з соком.

Зараз боротьба з борщівником ускладнюється ще й тим, що багато хімічних засобів, які могли б бути ефективними, шкодять довкіллю, а механічне видалення не завжди дає бажаний результат, оскільки рослина має глибоке коріння та здатність до швидкого відновлення. Експерти наголошують на критичній необхідності розробки та впровадження державних програм боротьби з борщівником, проведення широкої інформаційної кампанії для населення та забезпечення лікарень усіма необхідними засобами для ефективного лікування уражень, спричинених цією рослиною.

Водночас, влітку українці помічають зростання кількості комарів. Але не всі знають, що за цим явищем може стояти значне зменшення популяції горобців у багатьох районах України. Це пов’язано з активним викошуванням трави та кущів, які були природним середовищем проживання та розмноження цих птахів. У результаті, без горобців — природних ворогів комарів — кількість останніх зростає, створюючи додатковий дискомфорт для людей.

Окрім екологічного чинника, на силу реакції організму на укус комарів впливають і медичні аспекти. Наприклад, люди з активованим герпесвірусом або вірусом Епштейна-Барр частіше страждають від серйозніших алергічних реакцій на укуси. Також важливу роль відіграє дефіцит вітаміну В1 — він притягує комарів, роблячи людину більш привабливою для цих комах. Ці фактори підкреслюють взаємозв’язок між станом навколишнього середовища, поведінкою інвазивних рослин, популяціями комах та птахів, і, врешті-решт, здоров’ям людини. Комплексний підхід до екологічних проблем стає життєво важливим для добробуту суспільства.