У Великій Британії триває незвичайний судовий процес над 65-річним Говардом Філліпсом, який постав перед судом за звинуваченням у пособництві іноземній розвідці. Цей чоловік, як стверджує сторона обвинувачення, свідомо вступав у контакт з агентами під прикриттям, вважаючи їх російськими шпигунами, лише тому, що йому… набридла його «нудна робота з дев’ятої до п’ятої». Ця історія вже набула широкого розголосу, привертаючи увагу не лише до питання національної безпеки, а й до дивакуватих мотивів, що можуть спонукати до таких дій.

Колишній фахівець із банкрутства з Ессекса, Говард Філліпс, нині перебуває під судом, і деталі його справи більше нагадують сценарій шпигунської комедії, аніж серйозну загрозу державі. Проте, наслідки його дій могли б бути доволі серйозними.

За даними обвинувачення, після однієї з поїздок до Москви, Говард Філліпс вирішив, що не бажає повертатися до свого звичайного офісного життя. Натомість, він «запропонував свої послуги» російській розвідці, прагнучи фінансової незалежності від Великої Британії. Його перші «секретні» зустрічі, які, як він думав, були зі справжніми шпигунами, відбувалися у досить несподіваних місцях: спочатку у готелі London Bridge, а потім – у звичайній кав’ярні Costa Coffee в Ессексі. Саме там, 9 травня минулого року, він нібито отримав коричневий конверт із 500 фунтами стерлінгів за інформацію, що стосувалася тодішнього міністра оборони Ґранта Шаппса.

Філліпс запевняв своїх «кураторів», що володіє «корисною» інформацією про високопоставленого політика, якого, за його словами, знав особисто і зустрічався з ним тричі. На таємних зустрічах з «російськими агентами», які насправді виявилися офіцерами британської розвідки, що працювали під прикриттям, Філліпс детально пояснював свою мотивацію. Він наполягав, що йому остаточно набридла рутинна робота «з дев’ятої до п’ятої», і він прагнув змінити своє життя, шукаючи нові можливості та джерела доходу. Його бажання фінансової незалежності від країни, якій він вважав, що прислуговує, було ключовим аспектом його планів.

«Якщо я фінансово незалежний від Великої Британії, мені не потрібно бути її частиною. Я все життя працював з дев’ятої до п’ятої в офісах, я хочу робити щось інше. Це не для мене. Ніколи не було для мене», – пояснював він своє прагнення до незвичайних пригод.

Окрім особистих мотивів, Філліпс також мав свої, доволі специфічні, погляди на міжнародну політику. Він висловлював думку, що Росію несправедливо очорнюють на Заході, вважаючи значну частину інформації про неї «абсолютною нісенітницею».

«Немає нічого, що б мене викривало – я англійський турист. Жодних підозр. Я відчуваю, що ви можете отримати користь від мене, а я – від вас», – такими словами він намагався переконати «агентів» у своїй цінності як потенційний російський шпигун.

Філліпс активно пропонував свою допомогу у різноманітних логістичних питаннях, таких як бронювання готелів, організація зустрічей в аеропортах та створення надійного «прикриття» для агентів на території Великої Британії. Він навіть подав заявку на роботу до Прикордонної служби Великої Британії та успішно отримав допуск безпеки, сподіваючись, що це надасть йому «офіційної довіри» та розширить його можливості для шпигунської діяльності. Цей крок свідчить про його серйозні наміри та певну наївність у розумінні реальних операцій розвідки.

Одного разу він залишив USB-накопичувач на сидінні велосипеда біля вокзалу Сент-Панкрас. На накопичувачі містився детальний документ, що описував його пропозиції для російської розвідки. Пізніше він запросив «жест доброї волі заздалегідь», тобто фінансову винагороду, на що йому відповіли: «Будь ласка, не хвилюйтеся – ми завжди винагороджуємо людей належним чином», підтримуючи його ілюзію співпраці.

9 травня, у тій самій кав’ярні Costa Coffee, Філліпс отримав обіцяні 500 фунтів. Саме тоді він розкрив інформацію про домашню адресу та номер телефону тодішнього міністра оборони Ґранта Шаппса. 16 травня Філліпс створив на ноутбуці документ з особистими даними Шаппса і передав його на USB-накопичувачі. Прокурор Джослін Ледвард наголосила, що якби його плани були реалізовані, це могло б мати «дуже серйозні наслідки» для національної безпеки та особистої безпеки міністра.

Невдовзі після цього, під час чергової «таємної зустрічі» у кав’ярні на Кінгс-Кросс, Говарда Філліпса заарештували. Він заперечує звинувачення у сприянні іноземній розвідці, і судовий процес триває. Ця справа є яскравим прикладом того, як навіть найдивакуватіші мотиви можуть призвести до потенційно небезпечних ситуацій у сфері міжнародної безпеки.