Глобальні, Економіка, Європа
Європа продовжує фінансувати Путіна: що з російською нафтою
Європейські споживачі продовжують купувати російські енергоносії, які транспортуються, зокрема, Україною, фінансуючи таким чином агресивні дії Росії. Це відбувається попри спроби запровадити серйозні санкції проти російської нафти. Ситуація з захопленням танкеру російського тіньового флоту Boracay французьким спецназом виявилася радше символічною, ніж ефективною, адже після гучної затримки танкер продовжив свій шлях, не призвівши до обмеження продажу нафти. Про це у колонці для британського тижневика The Spectator написав оглядач Оуен Меттьюс, аналізуючи поточну європейську енергетичну політику.
Президент Франції Еммануель Макрон не зміг надати доказів причетності судна Boracay до атак дронів по Європі. Його дії були спрямовані на посилення тиску на Росію з метою повернення до переговорів щодо України. Однак, цей інцидент призвів лише до дводенної затримки партії російської сирої нафти, призначеної для Індії. Росія активно використовує свій тіньовий флот – танкери, які, хоч і ходять морем законно, часто не мають страховки через свій технічний стан та вік, що обмежує їх доступ до більшості європейських та американських портів.
Європа, будучи основним споживачем російської нафти, нафтопродуктів та газу, обмежена у можливостях протидії. Навіть найбільша приватна нафтова компанія Росії “Лукойл” продовжує експлуатувати нафтопереробні заводи в Нідерландах, Румунії та Болгарії, що відповідають санкційним вимогам. Купівля та продаж російської нафти не заборонені, але існує обмеження цін. Росія ефективно обходить ці обмеження, використовуючи методи “шахрайства з атестацією” – заниження офіційної ціни з прихованими додатковими витратами – або створюючи дочірні компанії-посередники для перепродажу нафти за ринковими цінами.
Заява про припинення експорту російської нафти часто залишається лише показовою, з мінімальними реалістичними діями. Це пов’язано з тим, що Європа, прагнучи до нульових викидів та відмови від ядерної енергетики, залишається залежною від російських енергоресурсів. Проблема не обмежується країнами на кшталт Угорщини чи Словаччини. Значні обсяги російського газу продовжують надходити через Україну та Туреччину, а імпорт російського зрідженого природного газу до Європи минулого року зріс на 25%. Крім того, Європа імпортує дизельне паливо та бензин, виготовлені з російської нафти в Індії. Таким чином, європейські споживачі енергії залишаються одними з найбільших спонсорів військової машини Росії.
Більше про спроби ЄС скоротити споживання російської нафти та газу
Судова практика ЄС створює перешкоди для тривалої зупинки танкерів, що перевозять російську нафту під чужими прапорами. Експерт Андрій Клименко пояснив, що ігнорування судном рішення суду призводить до його швидкого звільнення, як це сталося з Boracay. Навіть зі зростанням кількості затриманих суден, без судових рішень їх доведеться швидко відпускати.
Водночас, Європейський парламент розглядає прискорення відмови від імпорту російської нафти і газу. Заборона на імпорт нафти та нафтопродуктів із РФ може набути чинності з початку 2026 року, а заборона на постачання російського газу – з 2027 року. Це важливі кроки для досягнення енергетичної незалежності.
