“Війна почалася, почув вибухи, пішов до військкомату. Мені сказали: 95-та аеромобільна. А я відповів: туди й хочу,” — так лаконічно і просто описує свої перші кроки на військовій службі 25-річний Богдан Лаговський. Його історія – це свідчення неймовірної сили духу та сталевого характеру, які не зламала навіть втрата руки на полі бою.

Цей молодий чоловік, будучи бійцем, залишається ним і надалі, демонструючи приклад відваги та незламності для багатьох. Його шлях від першого дня в армії до сьогоднішнього дня, коли він адаптується до життя з протезом, наповнений випробуваннями, але й невичерпною вірою у майбутнє. Богдан не дозволив війні забрати його мрії та прагнення, продовжуючи боротися за своє життя і за перемогу України.

Він добровільно пішов захищати Батьківщину, не вагаючись, коли почув перші вибухи. Його вибір – 95-та аеромобільна бригада – свідчить про рішучість та готовність стати у лави найдосвідченіших захисників. Кожен крок у військовій кар’єрі Богдана був сповнений самовідданості та героїзму. Навіть найтяжчі поранення та втрата кінцівки не зламали його волю до життя. Навпаки, вони стали каталізатором для нового етапу боротьби – боротьби за повернення до повноцінного життя.

Історія Богдана Лаговського – це не просто розповідь про ветерана. Це історія про силу людського духу, про те, як важливо не втрачати надію навіть у найскладніших обставинах. Його стійкість, оптимізм та прагнення до активного життя, незважаючи на фізичні обмеження, є надихаючим прикладом для всіх нас. Він демонструє, що навіть після найстрашніших втрат можна знайти в собі сили жити далі, творити та надихати інших. Ця історія показує, що справжні герої – це ті, хто після бою продовжує свою битву, битва за життя, за гідність, за майбутнє.

Його розповідь спонукає замислитися над ціною перемоги та над тим, як важливо підтримувати тих, хто віддав найцінніше заради нашої свободи. Ми захоплюємося його мужністю та незламністю, адже він є справжнім прикладом українського воїна – відданого, сильного та нескореного. Ми дякуємо Богдану Лаговському за його героїзм та бажаємо йому якнайшвидшого повного відновлення та здійснення всіх мрій. Його історія – це нагадування про те, що справжня сила – в серці.

Детальніше про неймовірну історію ветерана, який втратив на війні руку, але зберіг силу духу та віру у перемогу, можна прочитати за посиланням.