БУДНІ ГЕРОЇВ: ХТО СТОЇТЬ ЗА СЛОВАМИ «ЗАПОБІГТИ! ВРЯТУВАТИ! ДОПОМОГТИ!»

Люди, котрі поспішають туди, звідки інші тікають. Ми продовжуємо спілкуватися із Чортківськими рятувальниками. Сьогодні до вашої уваги розмова із Русланом Шушком – командиром відділення, водієм, головним майстром 6 ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області. Він поділився своєю історією та баченням професії.

❓ Чому обрали професію рятувальника?

«Рятувальник – це моя мрія дитинства», – зізнається Руслан. «Коли був дитиною, то не міг просто пройти повз пожежної машини, завжди захоплювався людьми цієї професії. Вони були для мене справжніми героями. Одразу після служби в армії я пішов навчатися на рятувальника, і з 2009 року працюю за спеціальністю на посаді водія пожежної машини».

Ця професія – це також можливість постійно навчатися чомусь новому та вдосконалюватися. Наприклад, Руслан має право керувати спеціально обладнаною машиною із драбиною, що не кожному рятувальнику під силу. Щоб отримати цю кваліфікацію, він проходив спеціальні курси. Крім того, кожні три роки він проходить курси підвищення кваліфікації, підтверджуючи свою готовність до будь-яких викликів.

❓ Що для Вас означає бути рятувальником? Це робота чи покликання?

«Для мене це 50 на 50», – відповідає Руслан. «Це мій обов’язок, моя професія, яку неможливо було б виконувати без покликання. Мені однозначно подобається те, чим я займаюся. Навіть у нинішні нелегкі часи, коли рятувальників залучають до ліквідації наслідків обстрілів, я відчуваю свою важливість. Зовсім нещодавно я повернувся з відрядження, де допомагав колегам, які щодня долають наслідки ворожої агресії. Це наша спільна боротьба».

❓ Чи були випадки у Вашій професії, які б залишили слід в житті?

«Був один випадок із ДТП, де нам потрібно було витягнути чоловіка із понівеченого авто. У нього були затиснуті обидві ноги, які лікарям згодом довелось ампутувати. Найстрашніше, що він перебував при тямі. Одночасно медики надавали йому допомогу, просили порухати пальцями ніг, він казав, що рухає, але насправді вже тоді було зрозуміло, що залишиться постраждалий без кінцівок. Чомусь ця ситуація сильно запам’яталася, нагадала про крихкість людського життя та важливість нашої роботи», – поділився Руслан.

❓ Які сучасні технології допомагають у роботі рятувальників?

«Щодо сучасних технологій, то сміливо можу заявити, що наша частина обладнана досить новими і сучасними автомобілями, маємо практично всю необхідну техніку. Як я вже згадував, використовуємо у своїй роботі машину із драбиною, котра необхідна для гасіння пожеж в багатоповерхівках. Старої техніки, котру б доводилося постійно ремонтувати, у нас практично немає, все завжди на ходу і готове до використання. Це дозволяє нам діяти швидко та ефективно», – зазначає Руслан.

❓ Як відновлюєте сили після важкого чергування?

«Відновити сили мені допомагає сім’я», – з усмішкою говорить рятувальник. «Маленька донечка, яка довго не бачила батька, яка зустрічає на порозі і біжить обійматися – це те, що допомагає швидко відновитися. Моя сім’я – моя опора. Дванадцятилітній син дуже гордиться тим, що батько рятувальник. Дружина, звісно, щоразу хвилюється, але із розумінням ставиться до професії і також дуже підтримує. Їхня любов і підтримка – це найцінніше».

🗣 Щодо професії рятувальника у час війни, то пан Руслан зауважує, що рятувальники, так само як і військові чи цивільні люди, чекають та вірять у нашу перемогу. Він знає точно, що він та його колеги готові одними із перших почати відбудовувати територію та спільними силами відновлювати державу. Їхня служба – це не лише гасіння пожеж, а й допомога у найскладніші часи.