Українському бізнесу вкрай необхідне подальше пом’якшення валютних обмежень, які були запроваджені Національним банком. Це ключовий крок для підтримки ділової активності, забезпечення привабливого інвестиційного клімату та ефективного виконання зовнішніх зобов’язань. За словами представників ділових кіл, попри те, що обмеження, введені у 2022–2023 роках, успішно забезпечили стійкість валютного ринку під час найскладніших періодів, зараз, на четвертому році повномасштабної війни, їхня надмірна жорсткість перетворюється на значну перешкоду для зростання економічної активності та розширення можливостей багатьох компаній.

Експерти бізнес-спільноти окреслили низку ключових проблем, з якими стикається вітчизняний бізнес через наявні валютні обмеження. Серед найбільш чутливих питань – це повна заборона на виплату дивідендів із прибутку, що був накопичений до 1 січня 2024 року. Це створює серйозні перешкоди для реінвестицій та зменшує привабливість України для іноземних інвесторів, оскільки вони не можуть вільно розпоряджатися своїми коштами. Крім того, значні труднощі виникають із обслуговуванням зовнішніх позик, особливо тих, що стосуються «старих» кредитів, отриманих від нерезидентів, та єврооблігацій. Чинний ліміт для виплати «нових» дивідендів, за оцінками компаній, також є недостатнім і не відповідає реальним потребам ринку.

Окремо компанії звертають увагу на операційні валютні обмеження, які ускладнюють їх повсякденну діяльність. Йдеться, зокрема, про заборону на купівлю валюти для виконання зобов’язань, навіть якщо компанія має власні валютні кошти на рахунках. Це паралізує діяльність підприємств, що залежать від імпорту або мають міжнародні контракти. Неможливість оплати імпорту товарів, поставлених до 23 лютого 2021 року (за межами інвестиційного ліміту), а також обмеження на взаємозалік зустрічних зобов’язань, створюють додаткові фінансові та юридичні ризики. Ці валютні ліміти негативно впливають на логістичні ланцюжки та збільшують витрати для бізнесу, що в кінцевому підсумку відображається на цінах для споживачів.

Ділові кола також підкреслюють необхідність лібералізації у соціальній сфері, що є не менш важливою для міжнародної співпраці та залучення кваліфікованих кадрів. Зокрема, йдеться про перекази працівниками-нерезидентами коштів своїм родинам за кордон, що є життєво важливим для підтримки іноземних фахівців в Україні. Також актуальним є питання оплати навчання та оренди житла для студентів за кордоном, адже це впливає на доступ української молоді до якісної світової освіти. Послаблення цих валютних обмежень сприятиме підвищенню соціальної стабільності та покращенню міжнародного іміджу країни.

Загалом, ці зміни критично важливі для збереження конкурентоспроможності українського бізнесу та ефективного залучення іноземних інвестицій, що є фундаментом для успішного післявоєнного відновлення економіки. Відповідно до меморандуму з міжнародними фінансовими організаціями, Україна послідовно має дотримуватись курсу поступової валютної лібералізації, за умови збереження макрофінансової стабільності. Представники фінансового регулятора запевнили, що регулятор послідовно реалізує стратегію пом’якшення валютних обмежень, але бізнес наголошує на необхідності прискорення цього процесу з огляду на актуальні потреби економіки та перспективи її зростання.