Над Миколаєвом замайорів могутній символ української незламності – біло-чорний Прапор Надії. Ця знакова подія, що відбулася 7 липня на головній площі міста, поряд із Державним прапором України, стала частиною всеукраїнського соціального проєкту. Мета ініціативи – привернути увагу до проблеми українських військових та цивільних, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти, та висловити незламну віру у їхнє повернення додому. Миколаїв, як і низка інших українських міст, демонструє свою солідарність, підкреслюючи, що Україна пам’ятає кожного свого Героя і бореться за їхнє звільнення.Ініціатором цього глибоко символічного проєкту є Герой України, керівник благодійного фонду “Сталеві” Сергій Волинський. Його особистий досвід та розуміння важливості підтримки тих, хто чекає на своїх рідних, стали рушійною силою для створення Прапора Надії. Цей стяг – не просто тканина, а відображення колективної болі, надії та незламності духу нації.Церемонія підняття Прапора Надії у Миколаєві зібрала численних представників влади та громадськості. Серед присутніх були Герой України Сергій Волинський, міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич, начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім. Поруч стояли військові, ветерани, активісти, а також найголовніші гості – ті, хто з болем у серці чекають на повернення своїх рідних з полону. Їхня присутність підкреслювала надзвичайну важливість події та її емоційне навантаження.Олександр Сєнкевич, міський голова, у своєму зверненні наголосив на значущості цієї події для миколаївців: “Сьогодні ми піднімаємо Прапор Надії, який є символом того, що миколаївці чекають на кожного і кожну, хто сьогодні знаходиться в полоні або вважається зниклим безвісти. Ми чекаємо їх всім серцем і сподіваємося, що всі вони живі та найближчим часом повернуться до своїх родин. З великою повагою і великою надією всі зібрались тут, аби показати, що Миколаїв – це українське місто, яке разом з іншими містами сьогодні не лише в очікуванні, але й в боротьбі”. Ці слова прозвучали як обіцянка єдності та непохитної волі міста, яке попри всі випробування продовжує бути опорою для всієї країни.Сергій Волинський висловив вдячність за підтримку ініціативи та розкрив глибинний сенс Прапора Надії: “Хочу сказати велике дякую області і місту за підтримку цієї ініціативи. Прапор Надії наче і дуже простий, але в двох кольорах є цілий Всесвіт. Чорний символізує смерть, страх, катування, полон, зникнення. Білий – віра на повернення”. Цей лаконічний, але потужний опис стяга підкреслює драматизм ситуації та непохитну віру у світле майбутнє, де кожен, хто потрапив у біду, повернеться додому.Особливого значення церемонії надало те, що Прапор Надії підняли Галина та Микола Гриценяки – військові, які самі пройшли через жахи полону, вистояли та дивом повернулися до вільного життя. Їхня присутність та участь у церемонії є живим свідченням того, що надія має підґрунтя, і боротьба за кожного українця триває безперервно. Це надихає тисячі родин, які щодня живуть очікуванням. Піднятий над містом Прапор Надії став видимим знаком того, що Миколаїв не лише чекає, а й активно бореться за звільнення всіх своїх синів та дочок, які перебувають у ворожому полоні або зникли безвісти. Цей символ постійно нагадуватиме про важливість солідарності та підтримки у такий складний час.