Понад три роки тому, в похмурий зимовий ранок, війна увірвалася в наше життя, залишивши чорні сліди горя в очах. Вона змінила кожного українця, змусивши прокинутися від ілюзії безпеки та усвідомити, що все матеріальне – тлінне. За цей час ми зрозуміли, що найбільше щастя – це бачити рідних і друзів у своїх домівках, чути сміх дітей, мати спокійний сон та відчувати підтримку близьких. Це просто – життя, за яке ми боремось.

Ми разом пережили багато болю та втрат, і втома накопичилася. Більшість з нас балансує на межі, де гордість межує з ненавистю, а відчай змагається з надією. Деякі речі викликають сльози, інші – змушують стискати кулаки від злості. Іноді земля йде з-під ніг, і знайти опору стає важче. Але серед цих емоційних гойдалок нас рятує віра. Віра у Збройні Сили України, у кожного Захисника і Захисницю, які на полі бою захищають нашу свободу від окупантів. Ці мужні воїни, в чиїх очах відбилося більше, ніж людина повинна побачити за одне життя, є нашою мотивацією, силою і гордістю. Ми безмежно вдячні їм за кожну хвилину життя, за їхню титанічну витримку та силу. Вдячні батькам, у яких війна забрала синів і доньок, усім, чиї рідні та близькі на фронті, в полоні або зникли безвісти. Вони також Герої!

Ми навчилися жити у чорно-білих тонах, але не забуваємо про яскраві барви мирного життя та віримо у нашу Перемогу. Ми на своїй землі, ми захищаємо своє! Нехай кожен Захисник і Захисниця, хто на полі бою, в полоні, поранений або на реабілітації, перебуває під Божим захистом, і всі наші Герої якнайшвидше повернуться додому з Перемогою! З Днем Героїв, волелюбний і незламний народе! Слава Україні! Героям Слава! 🇺🇦🫶

Ключові слова у тексті: війна, захисники.